У разі зацікавленості в матеріалах окремих статей із зазначених видань, рекомендуємо скористатися сервісом “Електронна доставка документів” з метою отримання повного тексту БЕЗКОШТОВНО
В розділі “Перелік видань” можна ознайомитись з повним переліком та змістом періодичних видань, передплачених бібліотекою
Клінічні рекомендації з діагностики та лікування раку ендометрія
Анотація
Рак ендометрія займає друге місце серед злоякісних новоутворень жіночих статевих органів та більше ніж в 90% випадків виникає у жінок після 50 років. Рівень захворюваності на рак ендометрія в світі становить 18,8 на 100 тис. жіночого населення, а рівень летальності — 4,0 на 100 тис. жіночого населення. Крім того, відмічається невпинне зростання його частоти протягом останніх років, особливо серед жінок молодого віку. Згідно з даними Національного канцер-реєстру України за 2017 р. рівень захворюваності на рак ендометрія становив 27,9 на 100 тис. жіночого населення, а рівень летальності — 6,7 на 100 тис. жіночого населення.
Основними клінічними проявами раку ендометрія є маткові кровотечі. Цей симптом відмічають у 70–80% хворих: у репродуктивному віці за типом менометрорагії, у пременопаузальному — ациклічних маткових кровотеч, в постменопаузі — у вигляді кров’янистих виділень мажучого характеру. Такі симптоми, як лейкорея та переймоподібний біль внизу живота, з’являються раніше, ніж при раку шийки матки. Біль в животі постійного, тупого характеру свідчить про метастатичне ураження тазових та парааортальних лімфатичних вузлів і поширення пухлини за межі матки, що призводить до стиснення пухлинними інфільтратами нервових стовбурів малого таза та черевної порожнини.
До факторів ризику виникнення раку ендометрія відносять раннє менархе та пізню менопаузу (при менопаузі після 52 років ризик виникнення раку ендометрія зростає у 2 рази порівняно з менопаузою до 49 років); високий індекс маси тіла, найчастіше у поєднанні з іншими проявами метаболічного синдрому, такими як цукровий діабет, гіпертензія; безпліддя та відсутність пологів; гормонопродукуючі пухлини в анамнезі; доброякісні та передракові захворювання матки (лейоміома матки, аденоміоз, гіперпластичні процеси ендометрія); синдром полікістозних яєчників; неадекватне застосування препаратів з високим вмістом естрогенів; синдром Лінча (спадковий неполіпозний рак товстої кишки).
Жінки мають бути проінформовані про фактори ризику та симптоми раку ендометрія. А також необхідно заохочувати жінок вести активний спосіб життя та підтримувати нормальну масу тіла. Поширення інформації серед населення про клінічні прояви, фактори ризику та профілактичні заходи дозволить знизити рівень захворюваності та збільшити виявлення хвороби на ранніх стадіях.
Наведені рекомендації побудовані на даних клінічних рекомендацій з ведення пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями жіночої статевої системи Європейської асоціації медичної онкології (European Society for Medical Oncology — ESMO) за 2016 р. і оновлені на основі огляду літератури за останні 5 років з використанням пошукового ресурсу PubMed.
Читати