Л.М.Дукач, О.Ю. Пасічна, Т.Ю. Омельченко //Сестра милосердя.–2017.–N2-3.–С.24–26
КУ «Дніпропетровський лікарсько-фізкультурний диспансер» ДОР»
В сучасному спорті спортивні навантаження досягли межі інтенсивності та об’єму, межі, яка лежить на грані фізичних можливостей організму.
Для збільшення спортивних результатів необхідність фізичних навантажень досягає від 21 до 28 годин на тиждень. Це призводить до збільшення фізичних можливостей та працездатності організму спортсмена, але викликає зміни гормонального балансу внутрішнього середовища за рахунок збільшення гормонів кори наднирників зокрема кортизолу.
Кортизол в свою чергу є супресором, як гормонального так і клітинного імунітету, тому спортсмени на етапі удосконалення спортивної майстерності найбільше піддані гострим респіраторним вірусним інфекціям (ГРВІ).
Після проведеного аналізу захворюваності за 2015 – 2016 роки у спортсменів, які знаходяться на диспансерному обліку в КУ«ДЛФД»ДОР», було виявлено, що найбільшу поширеність займають гострі респіраторні вірусні інфекції – 65 %.
Одним із основних симптомів ГРВІ є гострий фарингіт, який у 70–85% має вірусну етіологію. Найчастіше вражають слизову оболонку ротоглотки риновіруси, аденовіруси, віруси парагрипу та грипу. Причиною хронічного запалення є бактерії: гемолітичний стрептокок, золотистий стафілокок, нійсерії, а також гриби Candida.
По літературним даним в Україні поширеність гострого тонзилофарингіту становить 45,7 на 1000 населення. B- гемолітичний стрептокок групи А є причиною гострого тонзилофарингіту у 30–40% дітей, а у дорослому віці даний збудник підтверджується у 15–20 % випадків. Вірусна інфекція є етіологічним чинником у 15– 40% хворих дітей, а у дорослих пацієнтів 30 – 60%.
Гострий тонзилофарингіт вірусної етіології частіше має сезонний характер (весна – осінь), виникають прояви риніту, кон’юнктивіту, осиплість голосу на тлі загального нездужання і субфебрільної температури тіла. Атипові симптоми – біль у животі, діарея.
Бактеріальний тонзилофарингіт характеризується відсутністю таких симптомів, як ринорея, кашель, кон’юнктивіт, температурна реакція у хворих частіше 38° С і вище.
Під час огляду виявляється гіперімія, набряк ротоглотки, м’якого піднебіння і піднебінних мигдаликів, наявність запального ексудату на поверхні мигдаликів, лімфаденопатія підщелепних та передньошийних лімфавузлів.
Для зменшення кількості ускладнень гострого тонзиловарингіту має велике значення призначене своєчасне, в залежності від причини, лікування. При вірусній інфекції, яка знаходиться внутрішньоклітинно, хворі не потребують призначення антибактеріальної терапії.
Щоб полегшити диференційну діагностику між бактеріальним і вірусним тонзилофарингітом та обґрунтування призначення антибактеріальної терапії використовується шкала Мак-Айзека.
Для прийняття вірного рішення щодо призначення антибактеріальної терапії, при одержанній оцінки 2-3-5 балів за шкалою Мак-Айзека, необхідно орієнтуватись на резельтати експрес-тесту на антиген бета-гемолітичного стрептокока А. Швидкість проведення експрес-діагностики, а також висока чутливість і специфічність (95%), дозволяють у разі позитивного результату своєчасно призначити тактику лікування.
Щоб провести клінічне прогнозування інфекції, обумовленої бета-гемолітичним стрептококом групи А, застосовуються критерії Центора:
- наявність ексудату на мигдаликах;
- хворобливість передніх шийних лімфовузлів;
- відсутність кашлю;
- наявність лихоманки при огляді або в анамнезі данного захворювання.
На користь стрептококової етіології гострого тонзилофарингіту свідчать визначення у пацієнта не менше 3 з 4 клінічних критеріїв Центора, а також наявність в сім’ї пацієнта хворих з хронічною ревматичною хворобою серця або гломерулонефритом.
Метою досліджень було дізнатись доцільність використання метода експрес-тесту встановленому діагнозі РВІ, гострий фарингіт, щоб відрізнити вірусну інфекцію від бактеріальної та для призначення відповідного лікування спортсменам.
За 2015-2016 роки в КУ«ДЛФД» ДОР» було обстежено 20 спортсменів різних видів спорту за методом експрес – діагностики – гемолітичного стрептокока групи А.
У 40 % випадків було виявлено -гемолітичний стрептокок групи А експрес-методом та призначено антибактеріальну терапію. По видам спорту: плавання –3 випадки, художня гімнастика –2 випадки, кікбоксинг – 1 випадок, спортивні танці – 1 випадок, пауерліфтинг– 1 випадок.
60% – не виникло необхідності призначати антибактеріальну терапію спортсменам.
Таким чином, можна зробити висновок, що при даному захворюванні, більшість пацієнтів не потребують призначення антибактеріальної терапії.
Слід зазначити, що метод експрес – діагностики β – гемолітичного стрептокока групи А можна використовувати коло ліжка хворого, він не потребує спеціальних навиків, все необхідне знаходиться в діагностичному наборі. А також дає можливість призначення етіотропної терапії під час першого візиту пацієнта та попередження зниження резистентності до антибактеріальних препаратів і економія фінансових коштів від невиправданої антибактеріальної терапії.
Під час проведення досліджень були виявлені такі особливості:
- тест специфічний тільки до бактерій стрептокока групи А;
- результати тестів слід використовувати з іншою доступною інформацією;
- ГРВІ, гострий фарингіт може бути викликаний стрептококами інших серологічних груп;
- якщо клінічні дані і симптоми не відповідають результатам тесту, то рекомендовано зробити культуральне дослідження
Сучасні методи експрес-діагностики β-гемолітичного стрептокока групи А дозволяють отримати результат через 15–20 хвилин з високою специфічністю (95–100%), але меншою, ніж при культуральному дослідженні, чутливістю (60–95%). Експрес-методи доповнюють, але не замінюють культуральний метод.
На основі вище сказаного при достатньому фінансуванні лікувального закладу та при великій кількості звернень пацієнтів в весінньо-осінній період, даний метод експрес-діагностики β-гемолітичного стрептокока групи А при діагнозі ГРВІ, гострий фарингіт, можна використовувати для диференційної діагностики між вірусною і бактеріальною інфекцією. Також експрес-тест можна використовувати за межами лікувального закладу, коли немає умов для проведення мікробіологічного дослідження: під час спортивних виїздів, зборів, змагань.
Своєчасно призначена етіотропна терапія запобігає виникненню вогнищ хронічної інфекції і небажаних ускладнень (ревматизм, гломерелонефрит) та зниженню працездатності спортсмена.