2018 №2 ОНКОЛОГІЯ

Клінічні рекомендації з діагностики та лікування нейроендокринних пухлин тонкої кишки /  М.Г. Зубарєв, О.О. Колесник, Лукашенко[ та ін.] // Клиническая онкология. – 2018. – N1. – С.3–11
Анотація
Нейроендокринні пухлини (НЕП) об’єднують доволі велику групу новоутворень, які характеризуються біологічною різноманітністю та гетерогенністю. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, за останні роки відмічається підвищення частоти виявлення НЕП до 3,65 випадку на 100 тис. населення. Стадія та диференціювання НЕП є основними факторами прогнозу у пацієнтів із НЕП шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Застосування сучасних методів діагностики – комп’ютерної томографії, магнітно-резонансної томографії, сцинтиграфії, позитронно-емісійної томографії, поєднаної з комп’ютерною томографією, та імуногістохімічного дослідження біологічного матеріалу — відіграє ключову роль у виявленні НЕП ШКТ. Основні принципи хірургічного лікування полягають у адекватному обсязі лімфодисекції, видаленні всіх видимих первинних пальпабельних пухлин, усуненні рецидиву та метастазів. Медикаментозне лікування пацієнтів із НЕП ШКТ IV стадії залежить від ступеня градації (G), індекcу проліферації (Ki-67) та мітотичної активності і полягає у застосуванні пролонгованих октреотидів, імунотерапії, системної хіміотерапії та локорегіонарної терапії. Медіана загальної виживаності пацієнтів із НЕП ШКТ І–ІІ стадії, які отримали лікування, становить 112–170міс, ІІІ — 70–105міс та ІV — 13–60міс відповідно. Представлені рекомендації з діагностики та лікування пацієнтів із НЕП ШКТ базуються на рекомендаціях ENETS 2016р., NCCN 03/2017, дані яких оновлювалися на основі перегляду літератури на базі пошукового ресурсу PubMed за 2015–2016 рр. 
Замовити повний текст

Мариненко С.В. Современная дифференциальная цитологическая диагностика аденокарциномы, мезотелиомы и реактивного серозита / С.В. Мариненко, Л.С. Болгова // Клиническая онкология. – 2018. – N1 . – С. 74–79
Аннотация

В статье изложена обобщающая информация об использовании современного иммуноцитохимического (ИЦХ) метода в дифференциальной цитологической диагностике аденокарциномы, мезотелиомы и реактивного серозита. Показаны возможности использования ИЦХ метода на традиционных цитологических препаратах. Установлено, что для клеток аденокарциномы наиболее характерны положительные ИЦХ реакции к эпителиальному антигену (клон Ber-EP4) (85–90%), раково-эмбриональному антигену (40–67%), эпителиально-мембранному антигену (60–63%); для мезотелиомы – к панцитокератину (C AE1/AE3) (92–100%), цитокератину 5/6 (44–50%), калретинину (62–100%) и виментину (50–56%); в клетках реактивного мезотелия ИЦХ реакция к виментину положительна в 28% случаев, калретинину – в 28%.
Замовити повний текст

Мотузюк І.М. Спадковий рак молочної залози: сучасний стан проблеми./ І.М. Мотузюк, О.І. Сидорчук, Є.В. Костюченко // Онкология. – 2018. –N1. – С.54–59
Анотація
Робота присвячена актуальній проблемі онкології — спадковому раку молочної залози (РМЗ). Проведено аналіз та узагальнення даних наукової літератури щодо спадкових форм РМЗ, їх поширеності, генетичних особливостей, зокрема частоти мутацій у генах ВRCA1/2 при цій формі патології (в Україні та світі). Наведено відомості щодо сучасної тактики спостереження за здоровими жінками – носіями мутацій у генах BRCA1/2 (асоційованих зі спадковими формами раку), принципів профілактичних заходів для запобігання виникненню спадкового РМЗ, які мають сприяти підвищенню ефективності профілактики РМЗ у здорових носіїв мутацій генів, покращенню віддалених результатів лікування хворих та загалом ліпшому розумінню правильного ведення таких пацієнтів на всіх етапах.

Замовити повний текст