2019 №1 ГАСТРОЕТЕРОЛОГІЯ

У разі зацікавленості в матеріалах окремих статей із зазначених видань, рекомендуємо скористатися сервісом “Електронна доставка документів” з метою отримання повного тексту БЕЗКОШТОВНО

Дефицит лизосомальной кислой липазы – недооцененная причина дислипидемии. Что нового? / О. Ш. Ойноткинова [и др.] // Доказательная гастроэнтерология. – 2018. – Том 7, N 4. –  С.65-79. – Библиогр.: с.76-79 .
Аннотация
Данная статья представляет собой обзор современной научно-практической литературы и последних исследований в области дефицита лизосомной кислой липазы (ДЛКЛ). Основным клиническим проявлением ДЛКЛ является прогрессирующее поражение печени с развитием гепатомегалии, повышением уровня трансаминаз и/или микровезикулярного или смешанного стеатоза, вследствие накопления эфиров холестерина и триглицеридов в гепатоцидах и клетках Купфера.  ДЛКЛ представляет собой угрожающее жизни генетическое заболевание, связанное со значительной морбидностью и повышенным риском преждевременной смерти. Ранняя диагностика лиц с ДЛКЛ имеет важное значение для патогенетической терапии.
Замовити повний текст
 

Новые направления в лечении синдрома раздраженного кишечника / Г. Д. Феденко, А.Е. Гриднев, К.Ю. Дубров // Сучасна гастроентерологія. – 2018. – N 6. –  С.56-62. – Библиогр.:с.60-61
Аннотация
Фекальная трансплантация представляет собой процесс пересадки очищенного фекального материала от здорового донора к реципиенту. Имеются доказательства положительной роли фекальной трансплантации в лечении ряда заболеваний, в том числе синдрома раздраженного кишечника. Приведены данные о режимах лечения синдрома раздраженного кишечника и их эффективности, опыте использования фекальной трансплантологии в терапии синдрома раздраженного кишечника.
Замовити повний текст 

Цироз печінки та його ускладнення: практичні рекомендації 2018 р.
Корейська асоціація з вивчення печінки (Korean Association for the Study of the Liver) опублікувала настанови для лікування пацієнтів із цирозом печінки, де запропоновано рекомендації щодо лікування при основних ускладненнях цирозу печінки, включаючи асцит, гепаторенальний синдром, варикозне розширення вен стравоходу та  печінкову енцефалопатію.
Читати статтю

Гепатоцелюлярне пошкодження: сучасне поняття, лабораторні маркери та їх клінічне значення
Анотація
Захворювання печінки можуть провокувати багато інфекційних та неінфекційних факторів. Увага до цієї групи хвороб зумовлена їх значною поширеністю, схильністю до хронічного перебігу, формування цирозу печінки і високою смертністю унаслідок його ускладнень або трансформації в гепатоцелюлярну карциному. Вважалося, що серед етіологічних чинників хронічних захворювань печінки домінують гепатотропні віруси. Однак останнім часом у цих поглядах намітилися істотні зміни. Зокрема, виявлено, що в економічно розвинених країнах смертність при алкогольному ураженні печінки перевершує таку при ураженнях вірусного ґенезу, а найпоширенішим захворюванням цього органа, принаймні в західноєвропейській популяції, зараз є неалкогольна жирова хвороба печінки.
Читати статтю

Сучасний алгоритм ведення пацієнтів з Hp-асоційованим гастритом: на що слід звернути увагу
Анотація
Інфекція Helicobacter pylori (Hp) відома людству уже понад 30 років. За цей час актуальність проблеми Hp-асоційованого гастриту стрімко зросла, що зумовлено великою поширеністю захворювання (за даними різних авторів, близько половини населення світу інфіковані Hp) та високим ризиком розвитку ускладнень (виразкової хвороби, атрофічного гастриту, аденокарциноми шлунка або MALT-лімфоми). Згідно з Кіотським консенсусом 2015 р. та Маастрихтським консенсусом V 2016 р. хелікобактерний гастрит вважається інфекційним захворюванням (незалежно від симптомів і стадії захворювання), що є підставою для зміни ставлення лікарів до цієї нозології та застосування нової стратегії лікування таких пацієнтів. Основна мета терапії Hp-асоційованого гастриту – ​це ерадикація збудника, тому вибір схеми лікування повинен ґрунтуватися на кількох позиціях, представлених у цій статті.
Читати статтю