У разі зацікавленості в матеріалах окремих статей із зазначених видань, рекомендуємо скористатися сервісом “Електронна доставка документів” з метою отримання повного тексту БЕЗКОШТОВНО
В розділі “Перелік видань” можна ознайомитись з повним переліком та змістом періодичних видань, передплачених бібліотекою
Алгоритм діагностики мігруючої еритеми в дітей / С. О. Никитюк // Інфекційні хвороби. – 2018. – N 4 ЕБ. – С.15-18. – Библиогр.: с.17-18
Анотація
В останнє десятиліття помітно зросла захворюваність дітей на Лайм-бореліоз. У різних регіонах України інфікованість кліщів бореліями коливається від 3 до 25 %. Можна стверджувати, що збільшення захворюваності пов’язано з поліпшенням діагностики цієї хвороби. Зокрема в Тернопільській області у 2016 р., порівняно з 2015 р., частота діагностики Лайм-бореліозу збільшилася на 27,8 %. Однак клінічні особливості цієї недуги у дитячому віці досліджені недостатньо. На сьогодні відомо, що у дітей хвороба Лайма перебігає яскравіше й швидше, ніж у дорослих. Мета – встановити передумови і частоту природного зараження B. burgdorferi sensu lato від кліщів, відібраних після укусу дітей у района. Тернопільської області в різні місяці та роки, а також визначити методи контролю за укусами кліщів у дітей. Робота є частиною спільного українсько-польського проекту «Дослідження епідеміології, патогенезу, клініки та профілактики бореліозу», який виконується в рамках науково-дослідної роботи Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського «Вивчення епідеміології, патогенезу і клініки Лайм-бореліозу в ендемічних регіонах України, в тому числі в Тернопільській області, та вдосконалення його діагностики, терапії, реабілітаційних заходів і профілактики». Стратегією громадського здоров’я є особливе акцентування на вікові групи, що мають високий рівень захворюваності. Наголошується на необхідності проведення щоденних перевірок з метою виявлення нападів кліщів і швидкого їх видалення після укусу, щоб уникнути інфікування. У разі укусу кліща в анамнезі та появи мігруючої еритеми в місці укусу чи інших місцях на шкірі та при клінічних проявах інтоксикаційного й гіпертермічного синдромів (гарячки, втомлюваності, болю голови, проявів міалгії та артралгії, болю в шиї) проводили забір крові на 3-4-у тижні після ймовірної дати укусу для серологічного дослідження на предмет виявлення специфічних ІgM та IgG методом ІФА. За нашими спостереженнями, більшість пацієнтів на ранній локалізованій стадії (стадія 1) мали негативні результати серологічного дослідження, оскільки IgM до борелій з’являються в середньому через 2-4 тиж після виникнення МЕ, а через 4-6 міс їх титул знижується, на що вказують і дані інших авторів [2, 4, 7]. При лабораторному обстеженні методом ELISA серед 63 серопозитивних дітей МЕ діагностовано у 44 осіб (69,8 %). Серед них було 25 серопозитивних і 10 серонегативних дітей. Двоступенева серологічна експертиза виявила антитіла до B. burgdorferi sensu lato в 25 осіб. При зіставленні результатів виявлення специфічних IgM та IgG до комплексу B. burgdorferi sensu lato методами ІФА (ELISA) та імуноблоту (Євролайн RN-AT) 64,0 % були позитивними в тесті ELISA, 52,0 % в тесті імуноблоту (Євролайн RN-AT). З них у 16,0 % виявлено позитивні IgМ до борелій та в 36,0 % – позитивні IgG. Хвороба Лайма на пізніх стадіях може стати серйозною загрозою для здоров’я. Тому для підтвердження клінічного діагнозу проводили ELISA і Вестерн-блот. Тестування за методом ELISA має високу чутливість, але низьку специфічність, і, отже, більш вірогідні помилкові висновки. Вестерн-блот, що має вищу специфічність, використовується для підтвердження діагнозу при позитивному тесті ELISA.