У разі зацікавленості в матеріалах окремих статей із зазначених видань, рекомендуємо скористатися сервісом “Електронна доставка документів” з метою отримання повного тексту БЕЗКОШТОВНО
В розділі “Перелік видань” можна ознайомитись з повним переліком та змістом періодичних видань, передплачених бібліотекою
Кропив’янка – це поширене захворювання, пов’язане з мастоцитами, що характеризується появою пухирів, розвитком ангіоневротичного набряку (АНН) або одночасною появою і того й іншого. Показник поширеності гострої кропив’янки (ГК) становить приблизно 20%. Хронічна спонтанна кропив’янка та інші хронічні формикропив’янки(ХК) обмежують працездатність пацієнта, погіршують якість життя та впливають на успішність на роботі та в школі. Ці рекомендації охоплюють визначення та класифікацію кропив’янки, зважаючи на причини, фактори, які призводять до розвитку реакції, а також патомеханізм розвитку захворювання. Окрім того, у цьому документі викладено доказово-обґрунтовані дані щодо методів діагностики та лікування різних підтипів кропив’янки. Ці рекомендації, що ґрунтуються на доказовій базі та консенсусі, були розроблені за допомогою методів, рекомендованих Кокранівською співпрацею та робочою групою. Визначення Кропив’янка характеризується розвитком пухирів, АНН або одночасною появою і того й іншого. Кропив’янку слід диференціювати від інших захворювань, при яких спостерігається поява пухирів, АНН або і те й інше, як, наприклад, у випадку анафілаксії, автозапальних синдромів, уртикарного васкуліту або брадикінін-опосередкованого АНН, у тому числі спадковий ангіоневротичний набряк (СAНН). А. Пухирі у пацієнтів з кропив’янкою мають три типові особливості:
- центральний набряк різних розмірів, майже завжди оточений рефлекторною еритемою;
- свербіж або іноді відчуття печіння;
- швидкоплинний характер, шкіра повертається до нормального вигляду, як правило, протягом 30 хв – 24 год.
Б. АНН у пацієнтів з кропив’янкою характеризується наступними ознаками:
- раптовий, виражений еритематозний або тілесного забарвлення набряк глибоких шарів дерми та підшкірної жирової клітковини або слизових оболонок; • іноді швидше болючий, аніж сверблячий;
- зникає повільніше, аніж пухирі (цей процес може тривати до 72 год).
Класифікація кропив’янки за тривалістю та релевантністю чинників, що її спричиняють Спектр клінічних проявів різних підтипів кропив’янки дуже широкий. Окрім того, у будьякого конкретного пацієнта можуть бути одночасно два або більше різних підтипів кропив’янки. Гостра спонтанна кропив’янка (ГСК) визначається як спонтанне виникнення пухирів, АНН або і того й іншого тривалістю до 6 тиж. Як класифікують кропив’янку? Рекомендовано класифікувати кропив’янку на підставі тривалості захворювання як гостру (≤ 6 тиж) або хронічну (> 6 тиж). Рекомендовано класифікувати кропив’янку як спонтанну (немає специфічного фактора, який спричиняє виникнення захворювання) або індуковану (наявний специфічний фактор, що спричиняє розвиток кропив’янки) (на основі консенсусу) ↑↑ > 90% консенсусу У таблиці 1 наведено класифікацію підтипів ХК для клінічного застосування. Це класифікація відповідає попереднім рекомендаціям на основі консенсусу (> 90%). Уртикарний васкуліт, макулопапульозний шкірний мастоцитоз (який раніше називався пігментною кропив’янкою), автозапальні синдроми (наприклад, кріопірин-асоційовані синдроми або синдром Шнітцлера), АНН, не опосередкований медіаторами мастоцитів (наприклад, брадикінін-опосредкований АНН), та інші захворювання, такі як синдроми, які можуть проявлятися утворенням пухирів і/або АНН, не вважаються підтипами кропив’янки через їхні виразно різні патофізіологічні механізми (панель 1). Чи слід зберегти класифікацію ХК на основі діючих рекомендацій? Рекомендовано зберегти класифікацію ХК на основі діючих рекомендацій. Панель 1 Захворювання, що історично пов’язані з кропив’янкою, а також синдроми, що проявляються утворенням пухирів та/або АНН:
- Макулопапульозний шкірний мастоцитоз (пігментна кропив’янка)
- Уртикарний васкуліт
- Брадикінін-опосередкований АНН (тобто спадковий АНН)
- Анафілактична реакція, зумовлена фізичним навантаженням
- Кріопірин-асоційовані періодичні синдроми (CAPS; уртикарний висип, рецидивна лихоманка, артралгія або артрит, запалення очей, втома та біль голови), тобто сімейний холодовий автозапальний синдром (FCAS), cиндром Макла – Уельса (MWS) або мультисистемне запальне захворювання неонатального віку (NOMID)
- Синдром Шнітцлера (рецидивний уртикарний висип і моноклональна гаммапатія, рецидивна лихоманка, кістковий і м’язовий біль, артралгія або артрит і лімфаденопатія)
- Синдром Глейха (епізодичний АНН з еозинофілією)
- Синдром Уельса (гранулематозний дерматит з еозинофілією/еозинофільним целюлітом)
- Бульозний пемфігоїд (добульозна стадія) Ці захворювання та синдроми пов’язані з кропив’янкою, (1) тому що вони проявляються утворенням пухирів, АНН або і того й іншого та/або (2) з історичних причин. Діагностика кропив’янки Діагностика ГК ГК зазвичай не потребує детального обстеження, оскільки вона здебільшого має самообмежувальний характер. Єдиний виняток становлять випадки, коли є підозра, що ГК виникла внаслідок гіперчутливості I типу харчової алергії у сенсибілізованих пацієнтів, або існують інші фактори, що спричинили розвиток патології, такі як нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП).