У разі зацікавленості в матеріалах окремих статей із зазначених видань, рекомендуємо скористатися сервісом “Електронна доставка документів” з метою отримання повного тексту БЕЗКОШТОВНО
В розділі “Перелік видань” можна ознайомитись з повним переліком та змістом періодичних видань, передплачених бібліотекою
Рекомендації EAACI / GA?LEN / EDF / WAO щодо визначення, класифікації, діагностики та лікування кропив’янки // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. – 2018. – N 3. – С.39-50
Анотація
Кропив’янка – це поширене захворювання, пов’язане з мастоцитами, що характеризується появою пухирів, розвитком ангіоневротичного набряку (АНН) або одночасною появою і того й іншого. Показник поширеності гострої кропив’янки (ГК) становить приблизно 20%. Хронічна спонтанна кропив’янка та інші хронічні форми кропив’янки (ХК) обмежують працездатність пацієнта, погіршують якість життя та впливають на успішність на роботі та в школі. Ці рекомендації охоплюють визначення та класифікацію кропив’янки, зважаючи на причини, фактори, які призводять до розвитку реакції, а також патомеханізм розвитку захворювання. Окрім того, у цьому документі викладено доказово-обґрунтовані дані щодо методів діагностики та лікування різних підтипів кропив’янки
Гостра кропив’янка зазвичай не потребує детального обстеження, оскільки вона здебільшого має самообмежувальний характер. Єдиний виняток становлять випадки, коли є підозра, що ГК виникла внаслідок гіперчутливості I типу харчової алергії у сенсибілізованих пацієнтів, або існують інші фактори, що спричинили розвиток патології, такі як нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП). У цьому випадку можуть бути корисними тести на алергію, а також навчання пацієнтів як уникати повторного контакту з алергеном. Обстеження при ХСК має три основні цілі: 1) виключити диференційні діагнози; 2) оцінити активність захворювання, його вплив і контроль; 3) виявити тригери, що спричиняють загострення або, якщо це показано, будь-які причини захворювання.
- У випадках деяких інших захворювань також можуть бути наявні лише пухирі або АНН. У пацієнтів, у яких виникли лише пухирі (і немає АНН), слід виключити уртикарний васкуліт і автозапальні розлади, такі як синдром Шнітцлера або кріопірин-асоційовані періодичні синдроми. З іншого боку, у пацієнтів, у яких виникає лише рецидивний АНН (і немає пухирів), слід провести диференційну діагностику з брадикінін-опосередкованим АНН, таким як іАПФ-індукований АНН або інший АНН, не пов’язаний з мастоцитами, тобто спадковий АНН типу 1–3 (див. рисунок).
- Базова оцінка активності захворювання (Шкала оцінки активності кропив’янки, Шкала оцінки активності АНН), якості життя (Опитувальник для оцінки якості життя пацієнтів, що страждають на ХК – CU-Q2oL, Опитувальник для оцінки якості життя пацієнтів, що страждають на АНН – AE-QoL) та контролю захворювання (Тест контролю кропив’янки – UCT) є обов’язковими для прийняття рішень щодо лікування, кращого уявлення про тягар захворювання для пацієнтів, а також сприяння, удосконалення та стандартизації все більш важливої документації (див. також розділ «Оцінка активності захворювання, впливу та контролю»).
- Збирання анамнезу є важливим етапом у пацієнтів з кропив’янкою, оскільки різні тригерні фактори можуть спричиняти загострення захворювання. Надалі необхідне ретельне обстеження пацієнтів з метою виявлення причин захворювання у пацієнтів з тривалим і неконтрольованим перебігом захворювання.