У разі зацікавленості в матеріалах окремих статей із зазначених видань, рекомендуємо скористатися сервісом “Електронна доставка документів” з метою отримання повного тексту БЕЗКОШТОВНО
В розділі “Перелік видань” можна ознайомитись з повним переліком та змістом періодичних видань, передплачених бібліотекою
- Анальгезия послеоперационной раны растворами местных анестетиков
- Переносимость и безопасность сильных опиоидных анальгетиков у детей и подростков с инкурабельными онкологическими заболеваниями
- Кетамін: новий погляд на давно відомий анестетик
- Сравнительная оценка современных ингаляционных анестетиков при каротидной эндартерэктомии
- Парацетамол — альтернатива наркотичним анальгетикам для післяопераційного знеболення
- Чи впливає вибір препарату для загальної анестезії на наслідки септичних ускладнень?
Анальгезия послеоперационной раны растворами местных анестетиков / А. А. Винокурова, В. А. Руднов, С. Г. Дубровин // Вестник анестезиологии и реаниматологии. – 2019. – Том 16, N 4. – С.47-55. – Библиогр.: с.52-55
Аннотация
Представлен обзор литературы, посвященной технике длительного введения растворов местных анестетиков в рану после оперативных вмешательств различного хирургического профиля, а также эффективности и безопасности в сравнении с другими методами послеоперационной анальгезии. Сделано заключение, что продленная локальная анальгезия послеоперационной раны растворами местных анестетиков – безопасный и эффективный метод, позволяющий добиться снижения потребления опиоидных и ненаркотических системных анальгетиков, минимизирующий риски развития послеоперационной тошноты, рвоты, кожного зуда, задержки мочеиспускания и других нежелательных явлений, тем самым обеспечивая благоприятные условия для ранней активизации пациентов. Ключевым моментом является техническое исполнение, так как эффективность методики зависит от места постановки катетера, концентрации и скорости инфузии анестетика. Перспективным остается изучение эффективности введения различных концентраций растворов, а также применение адъювантов.
Переносимость и безопасность сильных опиоидных анальгетиков у детей и подростков с инкурабельными онкологическими заболеваниями / А. В. Пшонкин [и др.] // Российский вестник детской хирургии, анестезиологии и реаниматологии . – 2019. – Том 9, N 2 ЕБ. – С.57-65. – Библиогр.: с.65
Аннотация
Цель данного исследования – улучшение качества оказания паллиативной медицинской помощи детям и подросткам с инкурабельными онкологическими заболеваниями.
Одна из основных задач паллиативной медицинской помощи заключается в контроле боли у инкурабельного пациента. Назначение сильных опиоидных анальгетиков в качестве базового обезболивания у терминальных пациентов требует от лечащего врача понимания рисков развития нежелательных явлений, связанных с опиоидами. Согласно данным Всемирной Организации Здравоохранения, во всем мире существует проблема недооценки распространенности болевого синдрома и важности правильной анальгетической терапии у инкурабельных онкологических пациентов детского и подросткового возраста.
Проведено ретроспективно-проспективное исследование. В исследование с июня 2014 года по декабрь 2017 года было включено 400 пациентов в возрасте от 0 мес. до 20 лет с неизлечимыми злокачественными заболеваниями (медиана возраста 9 лет), из них мальчики 235 чел, девочки 165 чел. (экстракраниальные солидные образования – у 189 больных, опухоли ЦНС – 117 пациентов, гемобластозы – у 94 больных). Настоящее исследование одобрено Независимым этическим комитетом и утверждено Ученым советом НМИЦ ДГОИ им. Дмитрия Рогачева (Протокол № 5 от 21 мая 2013 года). Обезболивание сильными опиоидными анальгетиками (морфина гидрохлорид, морфина сульфат или трансдермальная терапевтическая система с фентанилом) получало 227 (80%) детей и подростков в возрасте 0–20 лет (медиана возраста 12 лет) из 284 пациентов с болевым синдромом. Дозы сильных опиодных анальгетиков определялись согласно рекомендациям ВОЗ от 2012 года по ведению персистирующего болевого синдрома у детей. Для оценки степени тяжести нежелательных явлений (НЯ) при использовании сильных опиоидных анальгетиков (тошнота, рвота, запор, кожный зуд, задержка мочи, дыхательная недостаточность) использовалась градация от 1 до 5 по международной системе CTCAE (Common Terminology Criteria for Adverse Events). Опиоид-индуцированную гипералгезию и опиоид-индуцированную нейротоксичность оценивали по клиническим проявлениям (отсутствие или наличие симптома).
Результаты исследования: у 59 (26%) из 227 пациентов развились НЯ, связанные с назначением сильных опиоидных анальгетиков: запор 11,5% случаев, тошнота в 7,5% случаев, зуд в 4% случаев, задержка мочи в 2,2% случаев, опиоид-индуцированная гипералгезия в 0,44% случаев, опиоид-индуцированная нейротоксичность в 0,44% случаев. Дыхательной недостаточности при использовании сильных опиоидных анальгетиков нами отмечено не было. Регистрируемые НЯ в подавляющем большинстве случаев (у 95%) были легкой степени выраженности и не требовали прекращения терапии опиоидными анальгетиками. Из 284 пациентов у 281 (98,9%) была подобрана анальгетическая терапия с полным купированием болевого синдрома.
Таким образом применение сильных опиоидных анальгетиков безопасно и эффективно у детей и подростков с инкурабельными онкологическими заболеваниями.
Кетамін: новий погляд на давно відомий анестетик
Антотація
Наявність болю після великих ортопедичних операцій негативно впливає на самопочуття та комфорт пацієнта. Хоч багато сучасних операцій виконуються малоінвазивно, останні дані свідчать, що біль після артроскопічних операцій на плечовому та колінному суглобах за інтенсивністю дорівнює або навіть перевищує біль після традиційної артропластики та операцій на хребті. Кетамін — це фенциклідиновий внутрішньовенний анестетик, що блокує N-метил-D-аспартат-рецептори (NMDA) в центральній нервовій системі (ЦНС). У низьких дозах (0,1–0,5 мг/кг маси тіла) він демонструє помітний знеболювальний ефект і може бути використаний як доповнення до регіональної чи місцевої анестезії. Рецептори NMDA можуть відповідати за розвиток «пам’яті» болю в ЦНС, тому блокада цих рецепторів перед процедурою може превентувати біль. Результати попередніх систематичних оглядів показали, що кетамін у низьких дозах (<1 мг/кг внутрішньовенно болюсно) є ефективним ад’ювантом до стандартної схеми застосування опіоїдів та місцевих анестетиків. Також при застосуванні кетаміну у низьких дозах не проявляються побічні ефекти, такі як галюцинації. Оскільки у багатьох оглядах ортопедичних досліджень були виключені випробування, що використовували регіональну анестезію, аналіз підгруп ортопедичних пацієнтів не був переконливим. Саме тому вчені Великої Британії та Сполучених Штатів Америки вирішили провести метааналіз, що критично оцінив би докази рандомізованих клінічних досліджень (РКД), які вивчали застосування кетаміну в низьких дозах у дорослих пацієнтів, яким проводили болісні ортопедичні втручання.
Читати
Сравнительная оценка современных ингаляционных анестетиков при каротидной эндартерэктомии / В. А. Алиев [и др.] // Общая реаниматология. – 2019. – Том 15, N 1 ЕБ. – С.27-37. – Библиогр.: с.35-37
Аннотация
Цель работы — сравнительная оценка возможности быстрой активизации пожилых пациентов после каротидной эндартерэктомии, выполненной в условиях анестезии на основе севофлюрана либо десфлюрана. Материалы и методы. Обследовали 67 пациентов в возрасте от 75-и до 89-и лет, разделенных на две группы. В 1-й группе для поддержания анестезии применяли препарат десфлюран, во 2-й — севофлюран. Результаты. Время до экстубации трахеи, возможности сделать глоток воды, самостоятельно удерживаться в положении сидя было значительно меньше в группе десфлюрана. Заключение. Анестезия с использованием десфлюрана обеcпечивает более быстрое в сравнении с севофлюраном пробуждение и активизацию пожилых пациентов после каротидной эндартерэктомии, что позволяет в большей степени осуществлять протокол ускоренного выздоровления. Кроме того, анестезия на основе десфлюрана обладает отличной управляемостью, меньшим отрицательным влиянием на гемодинамику (в коридоре концентрации до 1,3 МАК).
Парацетамол — альтернатива наркотичним анальгетикам для післяопераційного знеболення
Анотація
Гострий апендицит залишається найчастішою гострою хірургічною патологією черевної порожнини, а апендектомія — найпоширеніша операція з цього приводу у дітей. Приблизно у 25–38% приводом до оперативного лікування є перфорація апендикулярного паростка. Пацієнти з ускладненою формою апендициту, такою як гостра перфорація, мають вищі показники розвитку загальних та специфічних післяопераційних інфекційних ускладнень і потребують тривалішого терміну перебування в лікарні порівняно з тими, які перенесли апендектомію при неускладненому перебігу.
Проведення знеболення у післяопераційний період у хворих, оперованих з приводу гострої перфорації апендициту, може викликати певні проблеми. Дані досліджень свідчать, що 32% пацієнтів скаржаться на значний біль у першу післяопераційну добу, а 18% оперованих продовжують відчувати біль протягом усього часу перебування в лікарні. Застосування як знеболювального наркотичних анальгетиків супроводжується низкою несприятливих ускладнень та вірогідністю розвитку звикання. Саме з урахуванням цього зроблено безліч публікацій, у яких висвітлено дослідження методами мінімізації негативного впливу наркотичних анальгетиків при застосуванні у дітей для післяопераційного знеболення. Відомо, що попередній ретроспективний огляд щодо застосування комбінованого знеболювального режиму після лапароскопічної апендектомії підтвердив зменшення вираженості післяопераційного болю. Однак перспективного рандомізованого дослідження з оцінкою ефективності комбінованої знеболювальної терапії у дітей після апендектомії не проводилося. Мета проведеного дослідження — визначити вплив внутрішньовенного (в/в) введення парацетамолу на вираженість післяопераційного болю у дітей, яким виконана лапароскопічна апендектомія при гострій його перфорації. Первинна точка для аналізу — визначення часу переходу анальгезії, контрольованої пацієнтом/медсестрою до застосування пероральних знеболювальних препаратів за потребою хворого. Вторинна точка передбачала визначення кількості застосованих наркотичних анальгетиків та зменшення проявів болю відповідно до шкали болю.
Дослідження проведено під головуванням Річарда Сола-молодшого (Richard Sola Jr.), результати опубліковані у виданні «European Journal of Pediatric Surgery» («Європейський журнал педіатричної хірургії») у 2019 р.
Читати
Чи впливає вибір препарату для загальної анестезії на наслідки септичних ускладнень?
Анотація
Леткі анестетики на основі ефіру, такі як ізофлуран та севофлуран, застосовують найширше, незважаючи на неоднозначність клінічних наслідків їх використання у пацієнтів. Однак поряд із прямими терапевтичними ефектами, пов’язаними із загальною анестезуючою дією препаратів, з’являється все більше даних про побічні наслідки від застосування названих лікарських засобів. Зокрема, рядом дослідників продемонстровано негативний вплив летких анестетиків на систему імунологічного захисту організму, що погіршував результати хірургічних втручань на фоні септичних ускладнень. Це зумовлює важливість поглибленого розуміння особливостей впливу анестетиків на патофізіологію сепсису з урахуванням імуномодулюючих ефектів зазначених препаратів.
У новій роботі, представленій у виданні «The FASEB Journal» 30 серпня 2019 р., вчені Гарвардської медичної школи (Harvard Medical School), США, при співпраці з клініцистами Бостонського дитячого госпіталю (Boston Children’s Hospital), США, повідомили про те, що вибір препарату може мати вирішальне значення у виживаності пацієнтів із септичними ускладненнями.
Читати