АЛГОРИТМИ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ. ФТИЗІАТРІЯ

У разі зацікавленості в матеріалах окремих статей із зазначених видань, рекомендуємо скористатися сервісом “Електронна доставка документів” з метою отримання повного тексту БЕЗКОШТОВНО
В розділі “Перелік видань” можна ознайомитись з повним переліком та змістом періодичних видань, передплачених бібліотекою

Алгоритми призначення скорочених 12-місячних режимів лікування на основі лінезоліду для хворих на мультирезистентний туберкульоз: перші обнадійливі результати / Н. А. Литвиненко [та ін.] // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. – 2018. – № 3. –  С.16-25
Анотація
Ефективність лікування хворих на мультирезистентний туберкульоз (МРТБ) залишається низькою («успішне лікування» у 53,0 % пацієнтів за когорти 2013 р. у світі і лише у 46,0 % — в Україні). У хворих на МРТБ, що отримували стандартний 20-місячний режим, вона низька зокрема й унаслідок того, що четвертап’ята частина з них переривають лікування, і середній термін перерв у хворих, у яких припинилося бактеріовиділення та які були потенційно виліковними, становить 12 міс. Тому потреба в скороченні загальної тривалості лікування постала дуже гостро, і пошуки оптимальних скорочених режимів для хворих на МРТБ тривають. Від 2016 р. у деяких країнах Африки та Азії розпочато програмне застосування 9-місячного режиму на основі клофазиміну. Нині його називають скороченим режимом, рекомендованим ВООЗ. Раніше називали бангладеським, оскільки ще у 2010 р. вперше було опубліковано результати його використання: 84,5 % хворих вилікувано, без рецидивів, та ризик невдачі лікування підвищувала резистентність до фторхінолонів і піразинаміду. Скорочений режим, рекомендований ВООЗ, має такий вигляд: 4 міс інтенсивної фази (ІФ), що включає піразинамід, етамбутол, моксифлоксацин (800 мг), капреоміцин, протіонамід, клофазимін, високі дози ізоніазиду; 5 міс підтримувальної — піразинамід, етамбутол, моксифлоксацин (800 мг), клофазимін. Одним із ключових препаратів у режимі є клофазимін, що має слабку бактерицидну дію на мікобактерії туберкульозу (МБТ) й здатний нагромаджуватися в лімфатичній тканині, створюючи відповідні концентрації препарату в організмі, що є одним із основних факторів запобігання рецидиву туберкульозу. Перевагами такого режиму є низька вартість та хороша переносність (найтоксичніші препарати призначають тільки в перших 4 міс лікування). Критеріями введення для скороченого режиму, рекомендованого ВООЗ, є нові випадки резистентного до рифампіцину туберкульозу, що діагностовані молекулярно-генетичним методом (бажано — лінійного зонд-аналізу) та яких не лікували раніше з приводу туберкульозу (або лікували менше 1 міс) і у них немає резистентності (за відповідних мутацій та за фенотиповими даними) до протитуберкульозних препаратів (ПТП), що входять до складу такого скороченого режиму.

У перспективному обсерваційному дослідженні взяли участь 370 хворих на МРТБ (включно з пре-РРТБ) або РМРТБ, що лікувалися в клініці НІФП НАМНУ від 2009 до 2017 р. та яким раніше не призначали препарати 2-го ряду. За методом «випадок—контроль» хворих розподілили на дві групи: 1-ша (основна), пацієнтів якої лікували за скороченим 12-місячним режимом на основі лінезоліду (187 хворих); 2-га (порівняльна), де призначали 20-місячний ре – жим (без нових препаратів та лінезоліду) — 183 хворих. Критерії введення в дослідження:

  • підписання інформованої згоди на участь у дослідженні;
  • вік понад 18 років;
  • визначення резистентності до рифампіцину, за даними GeneXpert MTB/RIF, або мультирезистентності, за даними фенотипового дослідження);
  • якщо не виявлено МБТ — факт доведеного контакту із хворим на МРТБ (без РРТБ);
  • відсутність лікування із застосуванням препаратів 2-го ряду в анамнезі;
  • хороша прихильність до лікування (прийом добових доз без перерв). Критерії вилучення із дослідження:
  • відмова від участі у дослідженні, порушення режиму на початку лікування (зазвичай з причини низької прихильності) — у 8 (4,3 %) хворих основної та у 1 (0,5 %) з групи порівняння;
  • підтверджений контакт із хворим на РМРТБ;
  • визначення РРТБ за даними ТМЧ МБТ — у 8 (4,3 %) хворих основної та у 22 (12,0 %) — з порівняльної;
  • виникнення ПР 3—4-го ступеня виразності на бактерицидні препарати режиму (лінезолід, ін’єкційні ПТП, фторхінолони), що потребували їхньої відміни, — у 3 (1,6 %) хворих основної групи;
  • продовження бактеріовиділення у кінці інтенсивної фази антимікобактеріальної терапії.

Замовити повний текст статті