У разі зацікавленості в матеріалах окремих статей із зазначених видань, рекомендуємо скористатися сервісом “Електронна доставка документів” з метою отримання повного тексту БЕЗКОШТОВНО
В розділі “Перелік видань” можна ознайомитись з повним переліком та змістом періодичних видань, передплачених бібліотеко
Рекомендації щодо вимог до вимірювання скоригованого інтервалу QT при моніторингу ЕКГ під час впровадження нових препаратів і короткострокових схем резистентних форм туберкульозу / Мамель Квелапіо, Марія Ідрісова // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. – 2018. – № 3. – С.65-74
Анотація
У цьому документі описано кроки, потрібні для вимірювання скоригованого інтервалу QT (QTc) під час моніторингу електрокардіографіми (ЕКГ) у пацієнтів, які або перебувають на короткостроковій схемі лікування, або використовують нові препарати для лікування туберкульозу з лікарською стійкістю (ХРТБ). Крім того, наведено настанови щодо вимог, які слід враховувати під час закупівлі апаратів ЕКГ для моніторингу пацієнтів. Поки автоматичний розрахунок інтервалу QT з коригуванням Фредеріція (QTcF) (як зазначено в документі) залежить від функ ціоналу прибору, вибір щодо закупівлі конкретного апарата залишатиметься на розс уд країн. Основи ЕКГ Електрокардіографія (ЕКГ) є неінвазивним процесом запису електричної активності серця протягом певного періоду часу за допомогою електродів, розташованих на шкірі. Ці електроди виявляють крихітні електричні зміни, що виникають під час скорочення м’язів серця. Кожне биття серця дотримується стандартної схеми електричної активності по всьому серцевому м’язові, за якої воно має зарядитися до Рекомендації щодо вимог до вимірювання скоригованого інтервалу QТ при моніторингу ЕКГ під час впровадження нових препаратів і короткострокових схем резистентних форм туберкульозу. KNCV визнає внесок, наданий колегами з Женевського Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) (Ernesto Jaramillo), організацій «Partners In Health» (Michael Rich), «The Union» (Alberto Piubello і Valerie Schwoebel), PATH (Ольга Павлова) і Агенції з міжнародного розвитку Сполучених Штатів Америки (USAID) (Алекс Голубков, Ya Diul Mukadi і Edmund Rutta) в розробку цих настанов. Ці настанови розроблено в рамках проекту «Виклик ТБ» за технічної підтримки Фонду протидії туберкульозу KNCV, використовують елементи Довідника-додатку до Настанов ВООЗ із програмного ведення лікарсько-стійкого туберкульозу (2016 р.), а також стандартних операційних процедур для читання електрокардіограм проекту «Покласти край ТБ». Документ переклав українською мовою перекладач-консультант організації РАТН у рамках проекту «Виклик туберкульозу» в Україні Дмитро Толкачов. Фінансування: USAID/Challenge TB (Проект «Виклик туберкульозу»). Технічна підтримка: Фонд протидії туберкульозу KNCV. Глобальне бюро охорони здоров’я, відділ охорони здоров’я, інфекційних захворювань і харчування (HIDN) Агентства США з міжнародного розвитку надає фінансову підтримку цим настановам через проект Challenge TB відповідно до умов Угоди № AID-OAA-A-14-00029. Розробка цих настанов стала можливою завдяки щедрій підтримці американського нар оду, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст настанов є предметом відповідальності проекту «Виклик ТБ» і не обов’язково відображає точку зору USAID або уряду Сполучених Штатів.
Потреба в коригуванні інтервалу QT Інтервал QT скорочується під час підвищення частоти серцевих скорочень і подовжується на повільніших частотах серцевих скорочень. Оскільки інтервал QT залежить від частоти серцевих скорочень, він має коригуватися. Для отримання скоригованого QT, або QTc, потрібна формула коригування, яка оцінює інтервал QT за частоти серцевих скорочень 60 за 1 хв. Це дає змогу порівнювати значення інтервалу QT з перебігом часу за різних частот серцевих скорочень. У чому полягає важливість QTc? Пролонгація QTc означає, що відновлення заряду серцевого м’яза між скороченнями займає більше часу, ніж зазвичай. Якщо у людини пролонгований QTc, це означає, що вона наражається на ризик аритмій, які в тяжких випадках можуть призвести до непритомного стану, зупинки серця або раптової смерті. Пролонгація QTc може бути пов’язана з природженими дефектами, електролітним дисбалансом або прийманням лікарських засобів, наприклад, нових препаратів — бедаквіліну (Bdq) та деламаніду (Dlm), а також деяких препаратів зі зміненим призначенням, таких як моксифлоксацин та клофазимін.
Тяжкі випадки туберкульозу та обґрунтування шляхів впливу на підвищення ефективності лікування за стандартними схемами / Л. Д. Тодоріко [та ін.] // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. – 2018. – № 2. – С.7-13
Анотація
Роботу виконано на базі КМУ «Чернівецький обласний клінічний протитуберкульозний диспансер». Проведено ретроспективний аналіз за 2015—2017 рр. електронної бази реєстру пацієнтів та медичних карт стаціонарного хворого. Загалом за два роки проаналізовано 178 випадків хіміорезистентного туберкульозу (ХРТБ) і 802 ви падки ТБ зі збереженою чутливістю. Обстежено 186 хворих на ТБ легень та 30 практично здорових осіб (ПЗО) з визначенням функціональної активності тонкої кишки. Застосовано такі методи дослідження: клінічні (збирання скарг, анамнезу, огляд, фізикальне обстеження, анкетно-опитувальні); лабораторні (загальний аналіз крові та сечі); імунологічні (імунограма, лейкоцитарний індекс інтоксикації); біохімічні (біохімічний аналіз крові, лактулозно-манітоловий тест); мікробіологічні (бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження мокротиння з тестуванням медикаментозної чутливості на твердих та рідких живильних середовищах); молекулярно-генетичні (аналіз мокротиння на визначення комплексу M. tuberculosis (GeneXpert MTB/RIF); інструментальні (оглядова та бічна рентгенографія ОГК, томографія ОГК, комп’ютерна томографія, функція зовнішнього дихання, фібробронхоскопія, УЗД органів черевної порожнини). Стан всмоктувальної функції кишечника ви – значали за допомогою лактулозно-манітолового тесту за методикою, розробленою та запатентованою В.І. Петровим, В.В. Новочадовим, І.В. Смоленовим, Н.В. Дьогтевою (патент на винахід № 2202794). Пацієнтів просили випорожнити сечовий міхур перед пероральним прийомом 200 мл суміші, яка містила 8 мл 0,025 М лактулози («Лактувіт» виробництва «ЮріяФарм», Україна) та 12 мл 15 % розчину маніту (виробництва «Юрія-Фарм», Україна). Протягом 3 год після цього брали сечу. Показник проникності кишкової стінки обчислювали як відношення різниці екстинкції проби із манітолом і проби з лактулозою до екстинкції проби з лактулозою. Нормальними вважали показники від 11 до 15.