У разі зацікавленості в матеріалах окремих статей із зазначених видань, рекомендуємо скористатися сервісом “Електронна доставка документів” з метою отримання повного тексту БЕЗКОШТОВНО
В розділі “Перелік видань” можна ознайомитись з повним переліком та змістом періодичних видань, передплачених бібліотекою
- Абилитация младенцев в сочетанной перинатальной патологией: возможности персонализации подходов и методов
- Внутрішньошлуночкові крововиливи у новонароджених: причини, ускладнення та методи профілактики
- Гостре пошкодження нирок у передчасно народжених дітей: перинатальні чинники ризику
- Детские кисломолочные смеси с пробиотиками: обоснованность применения с позиции функционального питания
- Дифференциальный диагноз и подходы к лечению тромбоцитопений у детей первого месяца жизни Открытый артериальный проток у недоношенных
- Открытый артериальный проток у недоношенных детей
- Перинатальные риски и профилактика нарушений развития тазобедренных суставов у недоношенных детей
- Проблемы и дискуссионные вопросы диагностики пневмоний у новорожденных детей
- Синдром короткої кишки в немовлят
- Синдром раптової дитячої смерті
- Скрининг новорожденных на первичные иммунодефициты и группу риска иммунорегуляторных расстройств, требующих диспансерного наблюдения
- Фактори ризику розвитку психотичних розладів у дітей
- Хрононеонатологія: біоритмічна організація новонародженого
Абилитация младенцев в сочетанной перинатальной патологией: возможности персонализации подходов и методов / А. А. Баранов [и др.] // Вопросы современной педиатрии. – 2019. – Том 18, N 2. – С.91-100. – Библиогр.: с.97-100
Аннотация
Патологические состояния перинатального периода, в первую очередь перинатальные поражения центральной нервной системы, сопряжены с риском отсроченных нейросоматических заболеваний, нередко приводящих к инвалидности. Успешность реализации индивидуального потенциала компенсации каждого ребенка зависит от динамического анализа состояния пациента на всех этапах наблюдения, персонифицированного выбора необходимых и достаточных методов коррекции полисистемных нарушений. В обзоре отражены современные представления об этиологии и патогенезе основных патологических состояний перинатального периода, выделены ведущие механизмы их развития. Современные неинвазивные диагностические методы позволяют обеспечить коррекцию витальных функций и предупредить каскадные реакции нейронального апоптоза. В раннем неонатальном периоде установлена саногенетическая значимость некоторых лечебных методик (терапевтическая гипотермия, эритропоэтин, кофеин). Бесспорна роль организации внешних факторов, обусловливающих эпигенетическое воздействие: оптимальной нутритивной стратегии и коррекции кишечной микробиоты, мягкой сенсорной и двигательной стимуляции. Успешность абилитации во многом зависит от преемственной командной деятельности специалистов и взаимодействия с семьей. Методы многофакторного статистического анализа позволяют не только прогнозировать исходы перинатальных поражений, но и создавать рабочие математические модели персонифицированного выбора средств абилитации.
Читати
Внутрішньошлуночкові крововиливи у новонароджених: причини, ускладнення та методи профілактики / М. Т. Клим [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. – 2019. – Том 9, N 2. – С.30-38. – Библиогр.: с.36-37
Аннотация
Внутрішньошлуночкові крововиливи (ВШК) займають провідне місце в структурі перинатальних уражень нервової системи у новонароджених дітей, особливо передчасно народжених. Знання чинників ризику та патогенетичних механізмів розвитку ВШК, своєчасна профілактика, рання діагностика і лікування ускладнень дозволить значно знизити рівень малюкової смертності та важких віддалених неврологічних наслідків. Метою дослідження стало проведення ретроспективного аналізу медичної документації у дітей, які мали ВШК, для визначення основних факторів ризику, ускладнень для покращення надання медичної допомоги даній групі хворих. В основу даної роботи покладено аналіз 148 історій хвороби дітей, які мали ВШК різного ступеню за даними нейросонографії та комп`ютерної томографії головного мозку і знаходились на лікуванні на базі Чернігівської обласної дитячої лікарні за період 2015-2018 рік.
У статті представлені результати аналізу захворюваності новонароджених дітей з ВШК за період 2015-2018 рік на базі КЛПЗ «Чернігівська обласна дитяча лікарня». Визначені основні фактори ризику. На перший план виступають: асфіксія в пологах, гестаційний вік (недоношені діти складали 72,3 %), проведення штучної вентиляції легень з жорсткими параметрами, інфікування матері, гостра гіпоксія в пологах, тромбоцитопенія. Доведено достовірний зв`язок між терміном гестації і частотою виникнення ВШК. Серед всіх дітей, які мали ВШК, переважають діти з терміном гестації 29-32 тижні, третина з яких потребувало проведення штучної вентиляції легень з жорсткими параметрами, але значно менший відсоток отримали препарати сурфактанту в порівнянні з групою 22-28 тижнів гестації. Це свідчить про недостатнє використання препаратів сурфактанту з профілактичною та лікувальною метою в даній групі. Частіше всього зустрічаються ВШК І-ІІ ступенів. І ступень – це переважна більшість доношених дітей, ВШК ІV ступеню відмічалось лише у дітей з терміном гестації до 32 тижнів. Діти даної групи мають досить тривалий термін перебування у відділеннях інтенсивної терапії. Окремо розглядались ускладнення та їх основні методи лікування. Постгеморагічна неоклюзійна гідроцефалія відмічалась переважно у дітей з терміном гестації 22-28 тижнів і доношених з терміном 37-42 тижні, після ВШК ІІІ ступеню (52,6 %), жодна дитина не потребувала хірургічного втручання і летальність складала 10,5 %. Оклюзійна гідроцефалія – це переважна більшість дітей з терміном гестації 29-32 тижні (57,1 %), після ВШК ІІІ ступеню (71,4 %), всі мали асфіксію при народженні, менінгіт і вентрикуліт, 71,4 % з них потребували хірургічного втручання, відмічалась досить висока летальність (57,2 %).
Висновки: враховуючи тривале, складне, затратне лікування, високу летальність та частоту інвалідизації даної групи дітей, основні зусилля необхідно спрямовувати на профілактику розвитку ВШК і своєчасне хірургічне втручання з приводу ускладнень.
Читати
Гостре пошкодження нирок у передчасно народжених дітей: перинатальні чинники ризику / А. В. Фрунза // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. – 2019. – Том 9, N 2. – С.45-52. – Библиогр.: с.50.
Анотацiя
Гостре пошкодження нирок (ГПН) є одним з найбільш загрозливих проявів синдрому поліорганної недостатності у новонароджених критично хворих дітей, особливо за умов їх передчасного народження. Частота діагностування ГПН у пацієнтів відділень інтенсивної терапії новонароджених складає від 18 до 70 %. ГПН у новонароджених дітей асоціюється з високим ризиком смертності, тривалою госпіталізацією, несприятливими ранніми та пізніми наслідками. Мета цього дослідження – встановити перинатальні чинники ризику формування ГПН у критично хворих передчасно народжених дітей. Було проведено ретроспективний аналіз даних обмінних карт вагітних, історій пологів та історій розвитку новонароджених у 46 критично хворих передчасно народжених дітей з оцінкою за модифікованою шкалою NEOMOD більше 7 балів. І групу дослідження склали 23 дітей з ознаками ГПН, ІІ групу дослідження – 23 дітей без ознак ГПН. Діагностика ГПН у новонароджених проведена згідно рекомендацій міжнародної групи експертів Kidney Disease: Improving Global Outcomes з модифікацією J. G. Jetton та D. J. Askenazi (2015). Для встановлення зв’язку між перинатальними чинниками ризику та формуванням ГПН у дітей здійснено логістичний регресійний аналіз з розрахунком коефіцієнту співвідношення шансів (КСШ) та його 95 % довірчого інтервалу (95 % ДІ). У ході дослідження не встановлено статистичної значимості жодного окремого несприятливого фактора анамнезу, соматичної та гінекологічної патології у матері щодо формування ГПН у передчасно народжених дітей, але відмічено тенденції до більшої частоти їх народження від матерів із віком старше 35 років, при неплідді та серцево-судинній патології у матері. Розвиток ГПН у передчасно народжених дітей асоційований з наявністю загрози мимовільного викидню (КСШ 4,68; 95 % ДІ 1,28-16,98, р=0,0189) й загрози передчасних пологів (КСШ 5,64; 95 % ДІ 1,31-24,32, р = 0,0203), анемії у матері (КСШ 5,31; 95 % ДІ 1,49-18,84, р = 0,0097), а також, відсутністю антенатальної профілактики респіраторного дистрес-синдрому (КСШ 4,68; 95 % ДІ 1,29-16,98, р = 0,0189). Продемонстровано статистично значимі асоціації ГПН у дітей, які народилися раніше фізіологічного терміну гестації, з внутрішньочерепними крововиливами (КСШ 5,6; 95 % ДІ 1,04-30,21, р = 0,0451), раннім неонатальним сепсисом (КСШ 5,6; 95 % ДІ 1,04-30,21, р = 0,0451), анемією (КСШ 6,75; 95 % ДІ 1,26-36,03, р = 0,0254), геморагічним синдромом (КСШ 5,6; 95 % ДІ 1,04-30,21, р = 0,0451) та зниженою толерантністю до їжі (КСШ 3.56; 95 % ДІ 1,05-12,05, р = 0,0417). Встановлено статистично значимі асоціації формування ГПН у критично хворих передчасно новонароджених дітей з призначенням свіжозамороженої плазми (КСШ 5,6; 95 % ДІ 1,04-30,21, р = 0,0451), еритроцитів (5,6; 95 % ДІ 1,04-30,21, р = 0,0451), петльових діуретиків (5,6; 95 % ДІ 1,04-30,21, р = 0,0451) та антибактеріальних препаратів групи карбапенемів (5,6; 95 % ДІ 1,04-30,21, р = 0,0451).
Висновки: формування ГПН у критично хворих передчасно народжених дітей має мультифакторну етіологію, яка більше пов’язана з несприятливим перебігом гестаційного періоду, відсутністю антенатальної стероїдної профілактики респіраторного дистрес-синдрому, розвитком поліорганної недостатності після народження та застосуванням потенційно нефротоксичного лікувального комплексу. Подальші дослідження нададуть можливість створити комплексний алгоритм прогнозування розвитку ГПН у пацієнтів відділень інтенсивної терапії з урахуванням можливих перинатальних чинників ризику.
Читати
Детские кисломолочные смеси с пробиотиками: обоснованность применения с позиции функционального питания / Е. Г. Макарова [и др.] // Вопросы современной педиатрии. – 2019. – Том 18, N 1. – С.41-48. – Библиогр.: с.47-48
Аннотация
рекомендуют и для питания детей раннего возраста. Однако до недавнего времени среди педиатров существовало опасение длительного применения адаптированных кисломолочных смесей в качестве замены пресных. В статье обсуждаются современные данные об эффективности и безопасности применения адаптированных детских кисломолочных смесей с пробиотиками, а также освещены функциональные эффекты применения таких смесей у детей грудного возраста.
Читати
Дифференциальный диагноз и подходы к лечению тромбоцитопений у детей первого месяца жизни / А. А. Масчан [и др.] // Педиатрия. Журнал им. Г.Н. Сперанского. – 2019. – Том 98, N 2. – С.157-163
Аннотация
Тромбоцитопения – снижение содержания тромбоцитов в крови <150•109/л, является одной из самых частых гематологических аномалий в неонатальном периоде, и ее этиологический спектр уникален. Экстенсивное гематологическое обследование требуется лишь небольшой части пациентов. У недоношенных самыми частыми причинами ранних (до 72 ч жизни) тромбоцитопений являются фетоплацентарная недостаточность и асфиксия, в то время как причиной поздних (после 72 ч жизни) – сепсис и некротизирующий энтероколит. Вероятность тяжелых кровотечений у недоношенных превышает 20%, поэтому порог трансфузий тромбоцитов у недоношенных существенно выше, чем для здоровых доношенных и составляет 30–50•109/л. У здоровых доношенных новорожденных в структуре тромбоцитопений доминируют неонатальные/ фетальные аллоиммунные тромбоцитопении (НФАИТ), вызванные проникновением через плаценту материнских антител к HPA1a и HPA5a антигенам тромбоцитов. Самым эффективным методом повышения числа тромбоцитов при НФАИТ является трансфузия HPA1a- и HPA5a-негативных тромбоцитов. При персистенции необъяснимой тромбоцитопении свыше 14 дней необходимо исключать редкие этиологические факторы.
Замовити повний текст
Открытый артериальный проток у недоношенных детей / В. В. Алекси-Месхишвили, Ю. А. Козлов // Педиатрия. Журнал им. Г.Н. Сперанского. – 2019. – Том 98, N 2. – С.147-157
Аннотация
Выбор тактики лечения гемодинамически значимого (ГЗ) открытого артериального потока (ОАП) у недоношенных детей является одной из самых спорных и дискутируемых тем в неонатальной медицине. Существуют несколько подходов в лечении ОАП у недоношенных детей: 1) профилактическое применение ингибиторов циклооксигеназы (ЦОГ), 2) лечение на фоне поддерживающей терапии без медикаментозного и хирургического вмешательства, 3) медикаментозная стимуляция закрытия ОАП и 4) хирургическое вмешательство. Хирургическая коррекция ГЗ ОАП показана недоношенным детям, зависимым от Выбор тактики лечения гемодинамически значимого (ГЗ) открытого артериального потока (ОАП) у недоношенных детей является одной из самых спорных и дискутируемых тем в неонатальной медицине. Существуют несколько подходов в лечении ОАП у недоношенных детей: 1) профилактическое применение ингибиторов циклооксигеназы (ЦОГ), 2) лечение на фоне поддерживающей терапии без медикаментозного и хирургического вмешательства, 3) медикаментозная стимуляция закрытия ОАП и 4) хирургическое вмешательство. Хирургическая коррекция ГЗ ОАП показана недоношенным детям, зависимым от искусственной вентиляции легких, при неэффективности или невозможности медикаментозной терапии. Целью операции являются предупреждение хронического поражения легких, развития бронхолегочной дисплазии и устранение застойной сердечной недостаточности. В настоящем научном обзоре обсуждаются абсолютно все технологии лечения ОАП и сделан акцент на подробном описании хирургических методов коррекции – открытая хирургия, торакоскопия и эндоваскулярное лечение, обсуждение которых будет, безусловно, интересно врачам неонатологам и педиатрам. Итоговое заключение научной работы состоит в том, что эффективное лечение ОАП возможно только при участии мультидисциплинарной команды врачей – неонатологов, детских кардиологов, кардиохирургов, общих детских хирургов, анестезиологов и фармакологов.
Замовити повний текст
Перинатальные риски и профилактика нарушений развития тазобедренных суставов у недоношенных детей / Т.В. Гнедько, Н. С. Сердюченко // Современная педиатрия. – 2020. – N 1. – С.9-16. – Библиогр.: с.15-16
Аннотация
Актуальность исследования обусловлена низким уровнем стартового здоровья у недоношенных детей и высоким риском его утраты при крайней степени незрелости при длительном моделировании внутриутробных условий развития, что требует разработки комплексных технологий раннего прогнозирования и профилактики деформаций опорно двигательного аппарата. Целью исследования стало определение перинатальных факторов риска и частоты нарушений формирования тазобедренных суставов с учетом гестационного и постконцептуального возраста недоношенных детей в сочетании с оценкой маркеров остеогенеза для прогнозирования и ранней профилактики патологии костной системы. Проведено комплексное обследование 120 недоношенных и 20 доношенных детей с анализом перинатальных факторов, данных ультразвукового исследования тазобедренных суставов и оценкой показателей костного метаболизма. Результаты. У матерей, родивших недоношенных детей с диспластичными тазобедренными суставами, значимо чаще отмечался гестоз (р=0,013), хроническая фетоплацентарная недостаточность (р=0,004), кольпит (р=0,004). При ультразвуковой оценке наиболее часто (84,6%) двусторонняя дисплазия тазобедренных суставов регистрировалась в 36 недель постконцептуального возраста. Разработаны центильные таблицы распределения углов α и β тазобедренных суставов у недоношенных. Более низкий уровень остеокальцина (29,75 (17,96; 35,55) нг/мл, р р<0,05) отмечался у детей с диспластичными тазобедренными суставами. Разработан метод медицинской профилактики дисплазии тазобедренных суставов у недоношенных, который включал комплексную оценку клинико лабораторных и инструментальных данных в сочетании с использованием позиционных укладок при оказании медицинской помощи. Выводы: перинатальными факторами риска нарушений формирования тазобедренных суставов у недоношенных явились гестоз, хроническая фетоплацентарная недостаточность, кольпит у их матерей, гендерная принадлежность к женскому полу. Незрелые тазобедренные суставы выявлены у 63,8% недоношенных детей с преобладанием односторонней локализации справа. Наиболее информативным сроком проведения ультразвуковой оценки состояния тазобедренных суставов у недоношенных является постконцептуальный возраст, соответствующий 36 неделям гестации, или гестационный возраст 35 недель. У недоношенных детей с нарушением формирования тазобедренных суставов установлен более низкий уровень остеокальцина при сохранении физиологической сильной прямой корреляционной связи между показателями кальциевого обмена. Для предупреждения формирования костных деформаций разработан и внедрен в практическую работу эффективный метод медицинской профилактики дисплазии тазобедренных суставов у недоношенных детей.
Читати
Проблемы и дискуссионные вопросы диагностики пневмоний у новорожденных детей / Е. В. Бойцова [и др.] // Педиатрия. Журнал им. Г.Н. Сперанского. – 2019. – Том 98, N 2. – С.178-185
Аннотация
В обзоре литературы на основании современных отечественных и зарубежных данных литературы представлены сведения о пневмониях у новорожденных детей. Обсуждаются дискуссионные вопросы классификации и диагностических критериев заболевания. Обобщена актуальная информация об особенностях, эпидемиологии неонатальных пневмоний, этиологии и специфических факторах риска врожденной пневмонии, пневмонии с ранним и поздним началом, включая нозокомиальную и вентилятор-ассоциированную пневмонию, внебольничной пневмонии у новорожденных детей. Приведены данные о частоте респираторных и общих клинических симптомов, результатах имидж-диагностики и лабораторной диагностики заболевания.
Замовити повний текст
Скрининг новорожденных на первичные иммунодефициты и группу риска иммунорегуляторных расстройств, требующих диспансерного наблюдения / И. А. Корсунский [и др.] // Педиатрия. Журнал им. Г.Н. Сперанского. – 2019. – Том 98, N 3. – С.49-54
Аннотация
Популяционный скрининг новорожденных позволяет выявить детей до манифестации тяжелых врожденных заболеваний, для которых доступно эффективное лечение и/или профилактика серьезных осложнений. Первичные иммунодефицитные состояния (ПИДС) представляют собой гетерогенную группу врожденных нарушений иммунитета, большинство из которых проявляется в младенчестве и раннем детском возрасте и приводит к высокой заболеваемости и смертности. Количество идентифицированных ПИДС достигло 400 заболеваний с широким спектром клинических фенотипов и различных патофизиологических механизмов нарушения клеточной регуляции многоклеточного организма хозяина. В статье представлены эволюция и результаты скрининга новорожденных на ПИДС различными тестами: от анализа крови с подсчетом количества лимфоцитов до определения вырезанного кольца Т-клеточного рецептора (T-cell receptor excision circle – TREC) и Каппа-рекомбинантного кольца (Kappa recombining excision circles – KREC), а также тестов, основанных на исследовании белка, таргетном сек-венировании, секвенировании следующего поколения (NGS), включая полноклеточное секве-нирование. Представлены результаты неонатального скрининга на ПИДС с использованием отечественных тестов на TREC и KREC у 17 476 новорожденных. Группа вероятного ПИДС составила 0,09%, группа ПИДС – 0,017% обследуемых, что является основанием для рекомендации внедрения неонатального скрининга.
Замовити повний текст
Синдром раптової дитячої смерті
Анотацiя
Синдром раптової дитячої смерті (СРДС) – раптова неочікувана смерть дитини віком до 1 року, що здавалась здоровою, причину якої не вдалось встановити. СРДС також відомий як «смерть у колисці», тому що діти переважно вмирають під час сну.
СРДС є діагнозом винятку, його встановлюють лише після з’ясування обставин, огляду місця, де сталась подія, розмови з батьками чи іншими особами, що доглядали дитину, та судово-медичної експертизи (аутопсії). Після ретельного розслідування справи деякі з випадків раптової дитячої смерті можуть отримати пояснення: отруєння, порушення обміну речовин, гіпер- або гіпотермія, жорстоке поводження з дітьми та нехтування доглядом за ними, удушення. Але в більшості випадків причину встановити не вдається.
Читати
Скрининг новорожденных на первичные иммунодефициты и группу риска иммунорегуляторных расстройств, требующих диспансерного наблюдения / И. А. Корсунский [и др.] // Педиатрия: Журн. им. Г.Н. Сперанского. – 2019. – Том 98, N 3. – С.49-54
Аннотация
Популяционный скрининг новорожденных позволяет выявить детей до манифестации тяжелых врожденных заболеваний, для которых доступно эффективное лечение и/или профилактика серьезных осложнений. Первичные иммунодефицитные состояния (ПИДС) представляют собой гетерогенную группу врожденных нарушений иммунитета, большинство из которых проявляется в младенчестве и раннем детском возрасте и приводит к высокой заболеваемости и смертности. Количество идентифицированных ПИДС достигло 400 заболеваний с широким спектром клинических фенотипов и различных патофизиологических механизмов нарушения клеточной регуляции многоклеточного организма хозяина. В статье представлены эволюция и результаты скрининга новорожденных на ПИДС различными тестами: от анализа крови с подсчетом количества лимфоцитов до определения вырезанного кольца Т-клеточного рецептора (T-cell receptor excision circle – TREC) и Каппа-рекомбинантного кольца (Kappa recombining excision circles – KREC), а также тестов, основанных на исследовании белка, таргетном сек-венировании, секвенировании следующего поколения (NGS), включая полноклеточное секве-нирование. Представлены результаты неонатального скрининга на ПИДС с использованием отечественных тестов на TREC и KREC у 17 476 новорожденных. Группа вероятного ПИДС составила 0,09%, группа ПИДС – 0,017% обследуемых, что является основанием для рекомендации внедрения неонатального скрининга.
Замовити повний текст
Фактори ризику розвитку психотичних розладів у дітей
Анотацiя
Давно відомо, що несприятливі епізоди пре- та перинатального періодів розвитку є однією з потенційних основ етіопатогенезу психотичних розладів. Погляди наукової спільноти на послідовність упливу та внеску окремих чинників у розвиток цих станів залишалися незмінними протягом понад двох десятиліть. У нещодавно проведеному дослідженні співробітниками Інституту психіатрії, психології та нейробіології Королівського коледжу Лондону (Institute of Psychiatry, Psychology and Neuroscience, King’s College London), Велика Британія, описано понад 30 вагомих чинників ризику розвитку психотичних станів у дітей. На думку вчених, ці фактори, які впливають антенатально та в перші 7 днів після народження, є надважливими передумовами патологічних змін розвитку дитини в майбутньому. Відповідно, майбутні мами, що перебувають у групах ризику, мають проходити скринінгові обстеження на початку вагітності з метою подальшого запобігання можливим ускладненням. Представлена робота стала першим комплексним метааналізом пре- та перинатальних факторів ризику розвитку подібних захворювань за останні 20 років.
Читати
Хрононеонатологія: біоритмічна організація новонародженого / В. П. Пішак, М. О. Ризничук // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. – 2019. – Том 9, N 2. – С.78-83. – Библиогр.: с.81-82
Анотацiя
Біоритми людини є проявом адаптації живих організмів до зовнішнього середовища. Це настільки відлагоджені природою механізми, що їх часто називають “біологічним годинником”. В організмі новонародженого зареєстровані функції, що мають добову ритмічність (з періодом від 2 до 25 годин). Дана ритмічність напряму залежить від зрілості організму новонародженого: циркадіанний ритм синтезу мелатоніну у людини виникає з перших днів після народження і завершується його формування до 9-12 тиж., а в недоношених на 2-3 тиж. пізніше. На розвиток «біологічного годинника» новонародженого значно впливають умови зовнішнього середовища. Мелатонін забезпечує відновлення, стабілізацію та синхронізацію хроноритмів різної частоти, зокрема добового періодизму. За таких умов, чільної уваги заслуговують плейотропні ефекти мелатоніну щодо забезпечення біологічних ритмів у цей період. Цьому і присвячено наш огляд. Упродовж ранньої постнатальної адаптації доцільно визначити біоритмологічні особливості основних фізіологічних показників життєдіяльності: погодинний рівень артеріального тиску, частоти серцевих скорочень та дихальних рухів, температури тіла, екскреції кортизолу, адреналіну, норадреналіну, 6-сульфатоксимелатоніну (метаболіт мелатоніну) в порційній сечі в динаміці раннього неонатального періоду. Завданнями хрононеонатології є вивчення особливостей формування циркадіанної організації фізіологічних функцій і рівня основних адаптивних гормонів у динаміці раннього неонатального періоду. У пренатальному періоді мелатонін вагітної проникає до плоду, через плаценту, а після народження – надходить в організм дитини з молоком матері. Вважають, що періодичні сигнали, що виходять із клітин шишкоподібної залози матері, синхронізують хроноритми плода. На ранніх етапах ембріогенезу такі сигнали мають нервовий і гуморальний ґенез, а після народження – тільки гуморальні впливи. Концентрація мелатоніну в крові вагітної досягає максимального рівня на 32 тиж. вагітності і відновлюється на 2-у добу після пологів. Внутрішньоутробна затримка росту плода зумовлена істотним зменшенням секреції мелатоніну впродовж перших 3 місяців життя новонароджених. Важливо, що у недоношених новонароджених період відносного дефіциту мелатоніну триває від 2-4 до 7-8 міс. Материнський вплив на розвиток не завершується з пологами, а триває і в неонатальному періоді. Грудне молоко містить понад 60 біологічно активних речовин (СТГ, пролактин, ІФР-1, інсулін та ін., зокрема мелатонін), рівень яких суттєво переважає їх концентрацію в периферичній крові матері. Раннє прикладання до грудей, сумісне перебування матері і дитини в післяпологовому періоді, довільний режим вигодовування сприяють більш ранньому формуванню біоритмів фізіологічних показників життєдіяльності і сприятливому перебігу адаптаційних процесів у новонароджених.
Отже, підбиваючи підсумки, зазначимо, що стан дитини асоціюється з адекватною навколодобовою біоритмічною діяльністю. Лабільність обміну речовин у новонародженого вимагає врахування структури біоритмів у постнатальному періоді для запобігання розвитку патологічних станів.
Читати