У разі зацікавленості в матеріалах окремих статей із зазначених видань, рекомендуємо скористатися сервісом “Електронна доставка документів” з метою отримання повного тексту БЕЗКОШТОВНО
В розділі “Перелік видань” можна ознайомитись з повним переліком та змістом періодичних видань, передплачених бібліотекою
- Гематурия у детей: что нужно знать педиатру и семейному врачу?
- Герпесассоциированные гепатиты у детей: клиника, диагностика и лечение
- Гострий бронхіт: фітотерапія з позиції доказової медицини
- Гострі респіраторні захворювання у дітей: ранній стартовий підхід до терапії. Доказова база даних (огляд)
- Дифференциальная диагностика причин частых острых респираторных инфекций у дітей
- Диференціальна діагностика синдрому абдомінального болю у дітей
- Діагностика та сучасні підходи до терапії прогресуючих м’язових дистрофій у дітей (лекція)
- Новые подходы в лечении нарушения терморегуляции у детей
- Обґрунтованість та оптимізація антибіотикотерапії при інфекціях органів дихання у дітей: практичні рекомендації. За матеріалами Сідельниковських читань 2019 року
- Пробиотики в педиатрии: как подойти к выбору эффективного и безопасного препарата для детей
- Своєчасна корекція порушень вегетативного гомеостазу – профілактика розвитку артеріальної гіпертензії у дітей
- Синдром неполного опорожения мочевого пузыря у детей: спектр дифференциальной диагностики
- Стан гепатобіліарної системи при муковісцидозі у дітей раннього віку
- Сучасний погляд на медикаментозну корекцію функціональних запорів у дітей
- Сучасні методи усунення бронхообструктивного синдрому у дітей
- Сучасні можливості лікування аденоїдитів у дітей
- Функциональный запор у детей: актуальность, пути решения
Гематурия у детей: что нужно знать педиатру и семейному врачу?
Аннотация
Гематурия является одним из проявлений мочевого синдрома. По данным различных популяционных скринингов, частота гематурии у детей колеблется от 1-4 до 12-18% случаев. Уровень распространенности среди детей школьного возраста составляет 4,1-5,13% на основании только одного анализа мочи и 0,5-2% при исследовании двух и более анализов мочи. Связь гематурии с расой, социально-экономическим статусом, полом и возрастом пациента не установлена.
Врачи первого контакта, столкнувшись с пациентом с гематурией, преимущественно делятся на две группы. Одна группа врачей сразу же после обнаружения гематурии без дальнейшего рассмотрения причины направляет ребенка к детскому нефрологу или детскому урологу, другая – применяет ко всем пациентам одинаковый набор лабораторных и инструментальных методов обследования без обращения особого внимания на имеющиеся клинические признаки. Кроме этого, часть врачей необоснованно считают, что наличие гематурии у ребенка предполагает такие диагнозы, как гломерулонефрит, мочекаменная болезнь, опухоль почек и является угрожающим состоянием для развития терминальной стадии хронической почечной недостаточности. Семейный врач и педиатр должны уметь распознать и подтвердить наличие гематурии, установить ее причины, выбрать тех пациентов, которые потенциально могут иметь тяжелое заболевание мочевой системы. Кроме этого, врачу первого контакта важно разграничить нефрологические и урологические причины гематурии, чтобы как можно раньше направить пациента к необходимому специалисту. Одновременно необходимо минимизировать количество диагностических манипуляций у пациентов с доброкачественными заболеваниями, а также исключить необоснованное использование дополнительных исследований относительно каждого ребенка с гематурией.
Читати
Герпесассоциированные гепатиты у детей: клиника, диагностика и лечение / А. В. Смирнов [и др.] // Педиатрия. Журнал им. Г.Н. Сперанского. – 2019. – Том 98, N 5. – С.66-73. – Библиогр.: с.72-73
Аннотация
В настоящее время доказана этиологическая роль вирусов семейства герпес в генезе инфекционных поражений печени. Однако большинство публикаций носит характер клинических примеров и основано на описании течения герпетического гепатита у небольшого числа пациентов, не разработана общепринятая тактика лечения герпесвирусных поражений печени. Целью настоящего исследования было установить роль вирусов семейства герпес в поражении печени и обосновать назначение виферонотерапии у детей. Материалы и методы исследования: этиологию заболевания у 173 детей 3–14 лет подтверждали методом ПЦР обнаружением в крови, моче, слюне и гепатоцитах ДНК цитомегаловируса (ЦМВ), вируса Эпштейна–Барр (ВЭБ), вируса герпеса человека 6-го типа (ВГЧ-6), а также позднего антигена ЦМВ (CMV LA), ядерного антигена ВЭБ (EBNA-2) и латентного мембранного протеина ВЭБ (EBV LMP1) в гепатоцитах при проведении пункционной биопсии печени. Результаты: клиническая картина и лабораторные показатели при остром герпетическом гепатите были типичными и не отличались от таковых при острых гепатитах иной этиологии. Однако для герпетического гепатита было характерно тяжелое течение, в 64,9% случаев отмечалась хронизация процесса. Особо тяжело протекал врожденный герпетический гепатит, с высокой долей вероятности развития поражения желчевыводящих путей и пороков развития в виде атрезий и кист. Оценка результатов лечения хронических герпесвирусных гепатитов с использованием препарата Виферон® продемонстрировала его эффективность, о чем свидетельствовало формирование полной длительной ремиссии у 1/4 детей с хроническим герпесвирусным гепатитом, а также высокий процент (69%) числа детей с формированием какого-либо варианта ремиссии в отличие от отсутствия таковой в группе контроля. При этом не выявлено различий в эффективности терапии только препаратом Виферон® и его комбинации с внутривенными иммуноглобулинами или ганцикловиром, что значительно удешевляет лечение.
Замовити повний текст
Гострий бронхіт: фітотерапія з позиції доказової медицини
Анотацiя:
.На сьогоднішній день сучасні фітопрепарати виходять на лідируючі позиції у лікуванні багатьох захворювань. Продукція компанії «Біонорика» неодноразово демонструвала високу ефективність та безпечність у лікуванні пацієнтів різних вікових категорій. Не виключенням стало і використання рослинних комбінацій препарату Бронхипрет® при гострому бронхіті, ефективність та безпечність якого підтверджена даними клінічних досліджень та рекомендаціями німецьких протоколів. У ході клінічних плацебо-контрольованих досліджень (E-BRO‑3, E-BRO-AWB1) продемонстрована висока ефективність та переносимість препарату Бронхипрет® при лікуванні гострого бронхіту. E-BRO‑3 – це рандомізоване плацебо-контрольоване подвійне сліпе багатоцентрове дослідження IV фази з порівнянням у паралельних групах: група діючої речовини (n=182) та група плацебо (n=178). Критеріями включення пацієнтів були щонайменше 10 нападів кашлю на добу, показник тяжкості бронхіту за Bronchitis Severity Score (BSS) ≥5, наявність вологого мокротиння з обмеженою здатністю до експірації, вік старше 18 років. У групі діючої речовини частота позитивної відповіді на лікування була значно вищою (83% на 4-й день лікування й 96,2% на 10-й день), ніж у групі плацебо (53,9 та 74,7% відповідно). Слід зазначити, що на 10-й день терапії кількість пацієнтів, які одужали, була більшою у групі діючої речовини, ніж у групі плацебо, – 44 і 26,4%. У дослідженні E-BRO-AWB1 оцінювалася ефективність та переносимість сиропу Бронхипрет® у лікуванні гострого бронхіту у дітей та підлітків. Учасниками клінічного випробування стали 1234 дітини різного віку: <2 років (n=12), 2-5 років (n=372), 6-11 років (n=438), 12-17 років (n=412). Критеріями оцінки ефективності лікування були динаміка змін тяжкості захворювання за шкалою BSS на 4-й та 10-й день дослідження порівняно з вихідним рівнем. Як вторинні критерії ефективності оцінювалися динаміка нападів кашлю, частота позитивної відповіді на лікування. Для визначення рівня переносимості лікарського засобу враховувалися побічні явища та оцінка лікарем та пацієнтом переносимості терапії.
Читати
Гострі респіраторні захворювання у дітей: ранній стартовий підхід до терапії. Доказова база даних (огляд) / В. В. Бережний // Современная педиатрия. – 2019. – N 1. – С.89-100. – Библиогр.: с.100
Анотацiя
Стаття присвячена діагностиці та сучасним методам лікування гострих респіраторних захворювань (риносинусит, аденоїдит, бронхіт, тонзиліт) у дітей. Розглянуті питання етіології, патогенезу, класифікації. Показана ефективність лікування препаратом рослинного походження Умкалор захворювань верхніх дихальних шляхів у дітей. Застосування препарату запобігає розвитку ускладнень та знижує потребу у використанні антибіотиків.
Читати
Дифференциальная диагностика причин частых острых респираторных инфекций у детей / Г. А. Самсыгина // Педиатрия. Журнал им. Г.Н. Сперанского. – 2019. – Том 98, N 1. – С.193-200
Аннотация
Одной из актуальнейших проблем отечественного детского здравоохранения является рост числа детей, относимых к группе так называемых часто болеющих острыми респираторными инфекциями (ОРИ) детей (ЧБД). Такой рост обусловлен, на наш взгляд, тем, что в группу ЧБД многие отечественные педиатры включают детей, страдающих аллергическими заболеваниями, например бронхиальной астмой, хронической ЛОР-патологией, неврологической патологией, наследственными нарушениями, даже заболеваниями системы крови. Безусловно, эти дети болеют ОРИ чаще, чем их здоровые сверстники, так как у них в силу их хронических заболеваний страдают отдельные звенья иммунитета, но основной патологией являются хронические заболевания, которыми страдают эти дети. При этом ОРИ являются лишь клиническим проявлением или осложнением этих хронических заболеваний. Дифференциальной диагностике этих хронических заболеваний и посвящена данная лекция.
Замовити повний текст
Диференціальна діагностика синдрому абдомінального болю у дітей / В. М. Дудник [та ін.] // Современная педиатрия. – 2019. – N 1. – С.75-81. – Библиогр.: с.80-81
Анотацiя
Біль у животі є однією з найчастіших скарг при зверненні до педіатра та однією з провідних причин екстреної госпіталізації дітей. У статтіпроаналізовано та узагальнено сучасні наукові дані щодо синдрому абдомінального болю у дітей. Пошук проводився у системі PubMed, базі даних систематичних оглядів Кокрана (Cochrane Database of Systematic Reviews), Центральному реєстрі контрольованих досліджень Кокрана (Cochrane Central Register of Controlled Trials) для публікацій з 2004 по 2018 рік.
У дітей раннього віку дифузний біль у животі зустрічається найчастіше, зазвичай виникає гостро, колькоподібно. Якщо він не супроводжується підвищенням температури, не змінюються частота випорожнень і їх характер, відсутні зригування і блювання, спостерігається задовільна прибавка маси тіла, то це притаманне синдрому кишкової кольки дітей перших 3+х місяців життя. Абдоміналгії у ділянці верхнього квадранта живота справа виникають при порушенні функції правої легені, плеври, діафрагми, печінки і жовчного міхура, 12+палої кишки, нирки і верхніх відділів сечовивідних шляхів, головки і тіла підшлункової залози, червоподібного відростка при його високому розташуванні. Біль у верхньомуn квадранті живота зліва виникає при порушеннях з боку серця, нижньої частини лівої легені і плеври, діафрагми, шлунка, тіла і хвоста підшлункової залози, селезінки, лівої нирки і верхнього відділу сечовивідних шляхів, оскільки саме в цю ділянку проектуються названі органи. Абдоміналгії у нижньому квадранті живота справа виникають при змінах з боку клубової кишки, апендикса, правої нирки і сечовода, придатків матки, сечового міхура. Біль у нижньому квадранті живота зліва виникає при порушенні функції лівої нирки і сечоводу, придатків матки, товстої кишки, сечового міхура. Тому прояви абдомінального синдрому у дітей є індивідуальними. Правильна оцінка отриманих результатів клінічного обстеження дитини дозволяє провести диференціальну діагностику синдрому абдомінального болю в кожній клінічній ситуації.
Читати
Діагностика та сучасні підходи до терапії прогресуючих м’язових дистрофій у дітей (лекція) / В. О. Свистільник // Современная педиатрия. – 2019. – N 1. – С.138-141. – Библиогр.: с.141
Анотацiя
М’язова дистрофія (МД) Дюшенна – Х-зчеплене рецесивне захворювання, яке віднесене до нервово-м’язових хвороб з прогресуючим перебігом, що завершується летально. Метою даної публікації є вивчення та обговорення європейських і світових стандартів діагностики і лікування хворих з МД Дюшенна і хворобою Помпе (ХП) для своєчасного надання допомоги таким дітям. Клінічне обстеження дитини, поряд з генетичним тестуванням, – «золотий стандарт» діагностики МД. МД Дюшенна підтверджується на основі проведеного медико-генетичного обстеження, як результат делеції, дуплікації або точкових мутацій гена дистрофіну. Найсучаснішим методом генетичного обстеження при МД є MLPA-тест. Результати генетичного обстеження хворих з МД Дюшенна дозволяють обирати лікування відповідно до виявленої мутації та персоналізувати терапію. Призначення і проведення хворобомодифікуючої терапії таким дітям здатне уповільнити прогресування і стабілізувати перебіг захворювання. Своєчасне проведення генетичного тестування у пацієнтів з підозрою на МД Дюшенна є запорукою ранньої діагностики даної патології. Проведення пренатальної діагностики МД Дюшенна дозволить знизити частоту народження хворих. Нові діагностичні і терапевтичні підходи при МД Дюшенна зможуть уповільнити темпи прогресування захворювання та втрату рухових функцій, що особливо важливо у дитячому і молодому віці. За відсутності генетичного підтвердження у пацієнта з прогресуючою МД необхідно проводити диференціальну діагностику з іншими хворобами, зокрема з ХП.
При своєчасному встановленні клінічного діагнозу ХП та його молекулярному підтвердженні розвитку ускладнень можна запобігти шляхом призначення замісної ферментотерапії.
Читати
Новые подходы в лечении нарушения терморегуляции у детей
Аннотация
В последние годы наметилась тенденция к увеличению количества детей с нарушением терморегуляции (термоневроз), который сопровождает другие симптомы синдрома вегетативных дисфункций (СВД) . Проблема сохраняет актуальность, так как распространенность СВД среди детей и подростков весьма значительна и варьирует от 29 до 82%. При термоневрозе отмечаются подъемы температуры тела вплоть до гипертермии на фоне эмоционального стресса, чаще в утренние часы. Температура чаще повышается и снижается внезапно. При этом отмечаются термоасимметрия и хорошая ее переносимость. Другой вид нарушения терморегуляции сопровождается повышением температуры тела до субфебрильных цифр, головной болью, вялостью, апатией, нарушением аппетита и сна. У детей такие подъемы температуры тела отмечаются в осенне-зимний период, что ошибочно принимают за простудные заболевания. Целью нашей работы было изучить влияние препарата Цефавора, обладающего поливалентным действием с минимальными побочными эффектами, на нормализацию терморегуляции у детей с СВД на фоне персистирующей вирусной инфекции и хронической ЛОР патологии. Препарат Цефавора производства компании Cefak KG (Германия) на отечественном фармацевтическом рынке маркетирует компания «Мегаком». В этом лекарственном средстве представлена тщательно сбалансированная оригинальная комбинация гомеопатических разведений экстрактов 3 лекарственных растений. Одним из ключевых свойств препарата Цефавора является его положительное влияние на микроциркуляцию. Система микроциркуляции при экстремальных ситуациях является первичным звеном, вовлекаемым в патологический процесс. Микроциркуляторное звено является частью сосудистого русла, в котором реализуются обеспечение транскапиллярного обмена и его адаптация к факторам внешней и внутренней среды. Микроциркуляторное русло состоит из мелких сосудов диаметром <100 мкм и включает артериолы, капилляры и венулы. Изменения в системе микроциркуляции крови тесно коррелируют с состоянием центральной гемодинамики, что позволяет использовать их в качестве критериев оценки функционирования сердечно-сосудистой системы и общего состояния здоровья. Благодаря оригинальному подбору компонентов, дополняющих друг друга, препарат Цефавора обладает способностью комплексно улучшать мозговую, сердечную и периферическую микроциркуляцию; снижать агрегацию эритроцитов, тромбоцитов и вязкость крови. Это способствует улучшению характеристик крови и повышению скорости кровотока в капиллярах. Стабилизируются мембрана и проницаемость капилляров. В тканях стимулируются процессы поглощения кислорода и глюкозы. Нормализация сердечного, мозгового и периферического кровообращения не сопровождается синдромом обкрадывания, потому улучшаются обеспечение кислородом и метаболизм в тканях головного мозга, сердца, конечностей и внутренних органов.
Читати
Обґрунтованість та оптимізація антибіотикотерапії при інфекціях органів дихання у дітей: практичні рекомендації. За матеріалами Сідельниковських читань 2019 року.
Анотацiя
Антибіотики не лікують людину від інфекцій дихальних шляхів, спричинених вірусами. Але як оптимізувати їх використання при респіраторному захворюванні бактеріальної етіології? Цікавим є правило 4D за J. Joseph та K.A. Rodvold (2008): right Drug – оптимальний засіб, right Dose – правильна доза, De-escalation to pathogen-directed therapy – спрямованість терапії на пригнічення конкретного патогена, right Duration of therapy – оптимальна тривалість терапії (хоча воно пропонувалося авторами для нозокоміальної інфекції).
Оптимальний вибір антибіотика в амбулаторній практиці педіатра та сімейного лікаря передбачає обізнаність щодо чутливості до протимікробних препаратів основних збудників позалікарняних інфекцій респіраторного тракту: Steptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis, Community Associated Methicillin Resistant Staphylococcus aureus (CA-MRSA). Так, за сучасними даними, при інфекціях верхніх дихальних шляхів (синуситі, отиті), викликаних Steptococcus pneumoniae, рекомендують амоксицилін у високих дозах (рівень доказовості ІІА), амоксицилін/клавуланат, цефдинір, цефподоксим, цефуроксим, кліндаміцин перорально, за показаннями – цефтріаксон внутрішньом’язово (J.D. Nelson, 2019). При цьому слід підкреслити, що цефіксим і цефтибутен менш активні проти пневмокока, особливо до пеніцилінрезистентних штамів.
Читати
Пробиотики в педиатрии: как подойти к выбору эффективного и безопасного препарата для детей / В. Н. Дроздов [и др.] // Вопросы современной педиатрии. – 2019. – Том 18, N 4. – С.277-284. – Библиогр.: с.283-284
Аннотация
Проблема выбора пробиотика остается актуальной, что обусловлено большим количеством препаратов этого класса на фармацевтическом рынке и вместе с тем недостаточной изученностью их эффектов в крупных исследованиях с участием детей. В этой связи к назначению такого рода препаратов детям необходимо подходить с особой избирательностью. В статье Пробиотики в педиатрии проанализирована эффективность наиболее изученных пробиотических штаммов, используемых в профилактических и лечебных целях. Описаны требования, предъявляемые к пробиотическим микроорганизмам, в том числе к тем из них, которые входят в состав пробиотиков для детей. Отмечено, что пробиотики зачастую имеют статус пищевой добавки (БАД). Однако сфера их применения охватывает как профилактику, так и лечение функциональных расстройств и заболеваний желудочно-кишечного тракта.
Читати
Своєчасна корекція порушень вегетативного гомеостазу – профілактика розвитку артеріальної гіпертензії у дітей / Л. В. Квашніна, Т. Б. Ігнатова, І. С. Майдан // Современная педиатрия. – 2019. – N 1. – С.102-110. – Библиогр.: с.110
Анотацiя
Мета дослiдження – вивчення показників артеріального тиску (АТ) у дітей молодшого шкільного віку з проявами вегетативної дисфункції та порушенням ліпідного обміну й ендотеліальної функції. Під спостереженням знаходилось 128 дітей віком від 6 до 10 років із синдромом вегетативної дисфункції (СВД), яким було проведено клініко&лабораторне та інструментальне обстеження. На основі проведеної оцінки добового АТ була відібрана група дітей (19,5% від усіх обстежених), у яких показники середнього систолічного і діастолічного АТ (САТ і ДАТ) знаходились на верхній межі норми (90–95 перцентиль, так званий «нормальний високий тиск»). Їм було проведено більш поглиблене дослідження: оцінка функції ендотелію, ліпідного спектра крові та стану окислювального гомеостазу. Для корекції виявлених порушень призначали комплекс препаратів: «Кратал для дітей», «Квертин» і «Смарт омега для дітей» у вікових дозах. Курс лікування становив два місяці. Оцінка ефективності проводилась до і наприкінці лікування. У дітей з «нормально високим» АТ виявлені порушення вегетативного гомеостазу у вигляді вихідної ваготонії (80,6% дітей) та вегетативної реактивності у вигляді гіперсимпатикотонії (46,5%) і симпатикотонії (38,9%). При добовому моніторуванні АТ виявлено його підвищення до «нормально високих» цифр, спостерігалася підвищена варіабельність АТ. У дітей виявлено різні типи ендотеліальної дисфункції з переважанням парадоксального типу (42,6% дітей), при якому визначалось підвищення рівня ендотеліну&1 в крові, що має ангіоспазматичну дію. Виявлено порушення у системі перекисного окислення ліпідів у бік її активації, порушення ліпідного обміну у вигляді різних дисліпідемій у 87,5% дітей. Використання комплексу препаратів дозволило значно знизити клінічні прояви, нормалізувати АТ (88,5% дітей), вегетативний гомеостаз (77,0%), ендотеліальну функцію (74,1%), ліпідний обмін (85,4%). Усі препарати добре переносяться, не мають токсичного впливу і не викликають алергічної реакції, є досить ефективними і безпечними в лікуванні дітей з проявами СВД і показниками «нормально високого» артеріального тиску.
Читати
Синдром неполного опорожения мочевого пузыря у детей: спектр дифференциальной диагностики / Н. Б. Гусева [и др.] // Педиатрия. Журнал им. Г.Н. Сперанского. – 2019. – Том 98, N 5. – С.19-26. – Библиогр.: с.25-26 . – ISSN 0031-403Х. – Библиогр.: с.25-26
Аннотация
В практике детской урологии часто встречается синдром неполного опорожнения мочевого пузыря (МП), значимость которого иногда бывает недооценена на уровне первичного звена медицинской помощи. Неполное опорожнение МП выявляется при гипоактивном МП, детрузорно-сфинктерной диссинергии, различных вариантах инфравезикальной обструкции и остром цистите. Целью исследования являлось проведение дифференциальной диагностики данных состояний. Материалы и методы исследования: в исследование включены 420 пациентов (295 девочек и 125 мальчиков в возрасте от 5 до 18 лет) с синдромом неполного опорожнения МП без органических заболеваний ЦНС, ранее не подвергавшихся операциям на органах мочевыделительной системы, обратившихся к урологу в период с 2015 по 2018 гг. Пациентам проведен комплекс методов урологического обследования, который включал регистрацию дневника спонтанных мочеиспусканий, ультразвуковое исследование мочевыделительной системы с определением остаточной мочи, у мальчиков – с трансабдоминальным исследованием предстательной железы, анализы мочи по Нечипоренко и ее посев с определением чувствительности микрофлоры к антибактериальным препаратам, урофлоуметрический мониторинг с поверхностной электромиографией тазового дна. Инвазивные методы диагностики (исследование «давление-поток», профилометрия уретры, микционная цистография, цистоуретроскопия) не проводились у пациентов, страдавших циститом в фазе острого воспаления. Результаты: по данным обследования пациенты с неполным опорожнением МП были разделены на 4 группы соответственно этиологической основе: 264 ребенка (181 девочка и 83 мальчика) с гипоактивным МП, 106 детей (76 девочек и 30 мальчиков) с детрузорно-сфинктерной диссинергией, 10 детей (3 девочки и 7 мальчиков) с инфравезикальной обструкцией, 40 детей (35 девочек и 5 мальчиков) с острым циститом. На основании анализа собственного опыта обследования и лечения репрезентативной группы пациентов данной категории сформулированы дифференциально-диагностические критерии синдрома неполного опорожнения МП. Адекватная терапия нейрогенных нарушений мочеиспускания позволила в течение 6 мес купировать избыточное количество остаточной мочи. Одновременно со стабилизацией функции детрузора у 78% пациентов (58 детей из 74) купирован пузырно-мочеточниковый рефлюкс. Заключение: синдром неполного опорожнения МП требует проведения дифференциальной диагностики для уточнения его причины. Возможности индивидуального подхода к формированию тактики и стратегии лечения детей с неполным опорожнением МП различного генеза в настоящий момент обеспечены широким спектром лекарственной терапии.
Замовити повний текст
Стан гепатобіліарної системи при муковісцидозі у дітей раннього віку
Анотацiя
Муковісцидоз (МВ) – одне з найбільш поширених спадкових поліорганних захворювань у дітей раннього віку. Для визначення необхідної терапії дуже важливим є регулярне обстеження пацієнтів із застосуванням моніторингу печінкових маркерів та апаратних візуалізуючих методів з метою виявлення ще доклінічного ураження гепатобіліарної системи. Своєчасне діагностування захворювання надасть змогу сповільнити розвиток патологічного процесу в печінці.
У цій статті висвітлюються деякі ланки патогенезу, клінічні прояви та діагностика МВ. Особливу увагу приділено випадкам ураження гепатобіліарної системи при цьому захворюванні, частота яких, за даними різних авторів, складає ві 20 до 80%. Також у статті наведено власне клінічне спостереження за дитиною зі змішаною формою муковісцидозу і тяжким ураженням гепатобіліарної системи. МВ (синоніми – панкреофіброз, кістофіброз, кістозний фіброз підшлункової залози, панкреатобронхопульмональний кістозний фіброз) – одне з найбільш поширених спадкових поліорганних захворювань з аутосомно-рецесивним типом успадкування, з вираженою генетичною гетерогенністю та клінічним поліморфізмом. МВ є важливою медико-соціальною проблемою у більшості розвинених країн світу – по-перше, через ранню інвалідизацію хворих, по-друге, через дороговартісне лікування життєво необхідними медичними препаратами, по-третє, через труднощі діагностики. Захворювання зустрічається на усіх континентах та в усіх етнічних групах, проте частіше все ж таки серед представників білої раси. У більшості країн Європи та Північної Америки поширеність МВ складає від 1:2000 до 1:4000 новонароджених , а серед африканців, японців та полінезійців, які населяють Гаваї, його частота становить 1:90-100 тис. Кількість гетерозиготних носіїв гена, відповідального за МВ, складає десятки мільйонів.
Патогенез МВ зумовлений мутацією гена CFTR (Cystic Fibrosis Transmembrane conductance Regulator), що локалізується на сьомій хромосомі в позиції q31.2, частина якого відповідає за утворення хлоридного каналу, а мутації гена CFTR порушують не лише транспорт, а й секрецію іонів хлору. Сьогодні виділено більше 2000 мутацій гена CFTR, які відповідають за розвиток симптомів МВ та зумовлюють широку варіабельність його клінічних проявів. Це моногенне захворювання характеризується ураженням екзосекреторних залоз, які беруть участь у виробленні слизу та поту, а також ранньою маніфестацією клінічних проявів із переважним ураженням органів дихання, шлунково-кишкового тракту та інших органів і систем. Різні варіанти мутації гена CFTR призводять або до зниження синтезу білка CFTR внаслідок незавершеності процесингу РНК, або до якісних змін мембранних хлорних каналів. При зміні складу секрету екзокринних залоз при МВ змінюється співвідношення білково-вуглеводних фракцій, знижується активність ензимів, порушується резорбція електролітів (особливо у вивідних протоках потових залоз), підшлункова залоза не утворює необхідну кількість травних ферментів. В’язкий, липкий секрет закупорює протоки залоз, що призводить до їх розширення та утворення кіст, які у подальшому можуть інфікуватися. Перші ознаки захворювання з’являються, як правило, у ранньому віці, хоча описані випадки розвитку клінічної картини МВ у дорослих. Чим раніше проявляється МВ, тим тяжчий його перебіг.
Читати
Сучасний погляд на медикаментозну корекцію функціональних запорів у дітей / В. М. Дудник // Здоровье ребенка. – 2019. – N 4. – С.20-24. – Библиогр.: с.24
Анотацiя
Мета дослiдження – оцінити терапевтичну ефективність застосування L.rhamnosus GG у пацієнтів із функціональними запорами. Матеріали та методи: під спостереженням знаходилось 58 дітей зі встановленим діагнозом функціонального запору, які перебували на стаціонарному й амбулаторному лікуванні у Вінницькій обласній дитячій клінічній лікарні, віком 3–8 років. Пацієнти були розподілені на дві групи, в основній окрім модифікації способу харчування застосовували добавку Актив Флора бебі. Вибірки були порівнянними й репрезентативними. Результати. Використання Lactobacillus rhamnosus GG у пацієнтів із функціональним запором позитивно впливає на динаміку клінічних симптомів, характер випорожнень. Проведене спостереження дозволило встановити позитивний вплив Lactobacillus rhamnosus GG на стан кишкової мікрофлори за рахунок збільшення вмісту лактобактерій, тенденції до збільшення кількості біфідобактерій і зниження кількості дріжджоподібних грибів. Висновки: проведено об’єктивну оцінку здатності добавки Актив Флора бебі, що містить Lactobacillus rhamnosus GG, позитивно впливати на пацієнтів із функціональним запором, підтверджено літературні дані щодо дії вказаного штаму мікроорганізмів на стан кишкової мікрофлори, активність клінічних проявів у дітей із функціональними розладами травлення.
Читати
Сучасні методи усунення бронхообструктивного синдрому у дітей
Анотацiя
Патологія органів дихання – одна з найактуальніших проблем сучасної педіатрії. Ураження респіраторного тракту різного генезу вже протягом кількох десятиліть утримує першість серед дитячих захворювань. Це зумовлює пошук нових ефективних, безпечних та доступних лікарських засобів для застосування у педіатрії. Одним із важливих завдань для фармацевтичних компаній стало не лише застосування ефективних молекул, а й створення унікальної лікарської форми для забезпечення найбільш оптимального шляху надходження активного компонента до місця запалення. При лікуванні дітей з респіраторною патологією, яка супроводжується бронхообструктивним синдромом (БОС), найкращим способом доставки лікувальних компонентів до дихальних шляхів є інгаляція.
БОС – це симптомокомплекс, який може виникнути при різних патологічних станах: патології респіраторного тракту, захворюваннях аспіраційного генезу, серцево-судинних захворюваннях, ураженнях травної системи, спадкових хворобах, захворюваннях центральної та периферичної нервової системи, імунодефіцитних станах, травмах тощо. Тому педіатр повинен ретельно аналізувати дані анамнезу та об’єктивного обстеження для виявлення істинної причини БОС. Кожен лікар має усвідомлювати, що бронхообструкція – це не синонім бронхоспазму! Механізми виникнення БОС включають кілька компонентів, значення яких у розвитку патології змінюється залежно від віку дитини. Виділяють функціональні (зворотні) та органічні (незворотні) механізми розвитку БОС. До першої категорії належать запальна клітинна інфільтрація, набряк слизової оболонки, гіперсекреція в’язкого слизу, мукоциліарний дефіцит, бронхоспазм, гіперплазія слизової оболонки бронхів. До органічних причин БОС належать вроджений стеноз бронхів і структурна ремодуляція респіраторного тракту (фіброз, склероз, облітерація бронхів). У дітей раннього віку в розвитку БОС домінує запальна клітинна інфільтрація бронхів, на тлі якої виникає набряк слизового епітелію, змінюється реологія слизу, порушується мукоциліарний кліренс. Отримане лікування хворих дітей з БОС повинне бути спрямоване на усунення основної причини патології. Проте в клінічній практиці це не завжди можливо. Тому для лікування таких пацієнтів застосовується патогенетична терапія, котра включає протизапальні препарати, бронхолітики та заходи, спрямовані на покращення та відновлення дренажної функції бронхів.
Читати
Сучасні можливості лікування аденоїдитів у дітей // Дитячий лікар. – 2019. – N 1. – С.49-55. – Бібліогр.: в кінці ст.
Аннотацiя
Людині властиві два типи дихання: носове та ротове. Фізіологічнішим для організму є носове дихання, оскільки порожнина носа виконує низку важливих для організму функцій. Проходячи через порожнину носа, повітря зволожується, зігрівається, очищується від різних хімічних і пилових домішок, мікроорганізмів. Повітряний потік у нормальних фізіологічних умовах є також адекватним подразником рецепторів слизової оболонки носа. У разі порушення носового дихання практично завжди виникають резонаторні розлади, що призводить до змін характерного звукового відтінку голосу (С.Б. Безшапочний та співавт., 2008). Особливо важливим нормальне носове дихання є для дітей, адже до певного віку їм взагалі не притаманне дихання ротом. Дихаючи через рот, дитина наражається на підвищену небезпеку інфекційних захворювань внаслідок потрапляння неочищеного повітря безпосередньо в ротоглотку, а в холодну пору року частіше застуджується.
Читати
Функциональный запор у детей: актуальность, пути решения // Дитячий лікар. – 2019. – N 1. – С.45-48. – Библиогр. в конце ст.
Аннотация
Запором считаются стойкие симптомы затрудненной, редкой или неполной по ощущениям дефекации (Thompson et al., 1992, p. 80). В 95% случаев это функциональный запор (ФЗ), и только 5% вызваны другой медицинской причиной: структурная патоглогия толстого кишечника (болезнь Гиршпрунга, долихосигма, атрезия или стриктуры ануса), травмы спинного мозга, эндокринные и метаболические нарушения (гипотиреоз, гипервитаминоз витамина D, гиперкальциемия, гипокалиемия) и побочное действие препаратов (антихолинергетики, антидепрессанты и опиаты) Запоры – распространенная патология, составляющая 3% обращений к педиатрам общей практики и 25% – к детским гастроэнтерологам. Ввиду особенностей патофизиологии несвоевременное или неадекватное лечение приводит к образованию порочного круга и хронизации процесса. Доказанная эффективность в терапии ФЗ выявлена только у медикаментозной терапии. Препаратом выбора у детей является лактулоза. Это осмотическое слабительное, действующее за счет удержания воды в каловых массах и снижения их кислотности, что стимулирует моторику толстой кишки. Препарат не вызывает привыкания, не имеет системного действия, не влияет на всасывание питательных веществ слизистой оболочкой тонкой кишки и безопасен во всех возрастных группах.
Читати