У разі зацікавленості в матеріалах окремих статей із зазначених видань, рекомендуємо скористатися сервісом “Електронна доставка документів” з метою отримання повного тексту БЕЗКОШТОВНО
В розділі “Перелік видань” можна ознайомитись з повним переліком та змістом періодичних видань, передплачених бібліотекою
- Безопасность режимов лечения больных туберкулезом с множественной лекарственной устойчивостью возбудителя согласно новым рекомендациям ВОЗ 2019 г.
- Бронхіальна астма ‒ нова парадигма у клінічних рекомендаціях GINA. Частина 1
- Бронхоэктазы у взрослых больных: клинические рекомендации Европейского респираторного общества
- Идиопатический легочный фиброз: новые международные клинические рекомендации
- Измерение диффузионной способности легких по монооксиду углерода методом одиночного вдоха: стандарты Американского торакального и Европейского респираторного обществ (часть 1-я)
- Консолідовані настанови ВООЗ із лікування лікарсько-стійкого туберкульозу. Частина 1
- Консолідовані настанови ВООЗ із лікування лікарсько-стійкого туберкульозу. Частина 2
- Консолідовані настанови ВООЗ із лікування лікарсько-стійкого туберкульозу. Частина 3
- Ліпоарабіноманнановий тест бокового зсуву (тест сечі LF-LAM) для діагностики туберкульозу в осіб, що живуть з вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) Оновлення політики (2019) Частина 1
- Міжнародні рекомендації щодо профілактики, діагностики та лікування хворих на ТБ
- Роль и значение ингаляционных глюкокортикостероидов у пациентов с хронической обструктивной болезнью легких: современные рекомендации. Заключение совета экспертов
- Саркоїдоз легень: менеджмент захворювання згідно із сучасними рекомендаціями
- Стандарт інфекційного контролю для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу хворим на туберкульоз.
Безопасность режимов лечения больных туберкулезом с множественной лекарственной устойчивостью возбудителя согласно новым рекомендациям ВОЗ 2019 г.
Аннотация
Проблема лечения туберкулеза (ТБ) с множественной и широкой лекарственной (МЛУ/ШЛУ) устойчивостью сохраняет свою актуальность в России и во всем мире. Недостаточная эффективность рекомендованных Всемирной организацией здравоохранения (ВОЗ) режимов химиотерапии (ХТ), основанных на традиционных противотуберкулезных препаратах (ПТП) второго ряда (54-55% для случаев ТБ с МЛУ, 34% ‒ для случаев ТБ с ШЛУ микобактерий туберкулеза (МБТ) по данным мирового и российского когортного анализа, а также накопление доказательной базы в отношении новых ПТП послужили стимулом для совершенствования существующих подходов. В январе 2019 г. опубликованы рекомендации ВОЗ, декларирующие принципиально новый подход к формированию режимов ХТ, с приоритетным включением комбинации новых препаратов с антимикобактериальной активность. Согласно этим рекомендациям пересмотрена группировка препаратов по очередности включения в режим ХТ при выявлении M. tuberculosis с МЛУ или устойчивостью к рифампицину. К группе А (приоритетной по очередности включения в схему лечения) отнесены левофлоксацин/моксифлоксацин, бедаквилин и линезолид, к группе В (включение во вторую очередь) ‒ клофазимин и циклосерин/теризидон, к группе С (при невозможности использования препаратов групп A и B) ‒ этамбутол, деламанид, пиразинамид, имипенем-циластатин, меропенем, амикацин (стрептомицин), этионамид/протионамид, аминосалициловая кислота. При назначении учитывают лекарственную чувствительность возбудителя, переносимость препаратов пациентом и наличие сопутствующей патологии. Оптимальным считается назначение не менее 4 препаратов в составе схемы лечения с длительностью интенсивной фазы 6-7 мес., общей продолжительностью лечения 18-20 мес. Среди рекомендуемых препаратов присутствуют деламанид и клофазимин, не зарегистрированные на территории Российской Федерации. Применение данных рекомендаций в российской фтизиатрической практике требует изменений существующих нормативных документов, в частности пересмотра Федеральных клинических рекомендаций по лечению ТБ с МЛУ и ШЛУ МБТ. Столь ответственные решения требуют взвешенного анализа пользы и риска. Следует учитывать, что в новые режимы ВОЗ в качестве приоритетных включены препараты с незавершенным циклом клинических исследований (КИ) у больных ТБ с МЛУ возбудителя. И если эффективность предлагаемых режимов в целом не вызывает сомнений, то факт одновременного длительного применения трех малоизученных препаратов и более ставит вопрос о безопасности таких режимов для здоровья пациента.
Читати
Бронхіальна астма — нова парадигма у клінічних рекомендаціях GINA. Частина 1
Анотація
Упродовж багатьох років бронхіальна астма (БА) як рецидивуюче хронічне захворювання залишається проблемним питанням щодо встановлення контролю над захворюванням для галузі респіраторної медицини України. За останні роки поширеність БА серед дорослого населення значно зросла ‒ майже на 44,2% порівняно з 1991 р. Проте є припущення, що дані офіційної статистики не відображають дійсну картину поширеності БА в Україні та свідчат про значний рівень її гіподіагностики. Підтвердженням цього служить загальна захворюваність на БА в Україні, яка за офіційною статистикою поширеність у світі на рівні майже 5%, тобто на цілий порядок вище. За даними одного з міжнародних досліджень, поширеність визначеної лікарем БА в Україні була майже в 6 разів нижчою порівняно зі світовими показниками (1,25 %) та нижчою за результатами скринінг-опитування, яке дало перебуває на рівні 0,48%, тоді як Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) повідомляє про середню змогу виявити 7,5% хворих на цю недугу.
За даними офіційної статистики, наведеної у звіті ВООЗ (2019), поширеність БА у світі становить 3‒14%, тоді як рівень визначеності діагнозу серед дорослого населення ‒ на межі 4,5%. Водночас поширеність БА за наявністю свистячого дихання, основного клінічного маркера захворювання, була майже вдвічі вищою. З одного боку, це пояснюється недосконалістю медичної статистичної звітності, з іншого ‒ невисокою настороженістю лікарів загальної практики ‒ сімейної медицини щодо цього захворювання та їх неналежною поінформованістю про діагностичні критерії БА, недостатністю знань щодо диференційної діагностики БА та хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ). Варто зауважити, що гіподіагностика БА є частиною загальної проблеми нарівні з гіпердіагностикою. Показано, що у 10—15% пацієнтів з так званим симптомом «диспное» діагноз «бронхіальна астма» надалі не підтверджується. Оприлюднене нещодавно дослідження нідерландських вчених стверджує, що відсутність визначеності в діагнозі БА в 54% випадків призводить до гіпо-, а в 34% ‒ до гіпердіагностики. Лікарі на рівні первинної медичної допомоги не завжди у змозі однозначно визначити діагноз БА, якщо вони орієнтуються лише на респіраторні симптоми і послуговуються тільки фізикальними методами. Слід доповнити обстеження неодноразовою спірометрією. Крім того, відсутність деталізованих діагностичних критеріїв часто призводить до встановлення помилкового діагнозу та, що гірше,‒подальшої необґрунтованої терапії.
Читати
Бронхоэктазы у взрослых больных: клинические рекомендации Европейского респираторного общества
Аннотация
В данных клинических рекомендациях, построенных на принципах доказательной медицины, рассматривается ведение взрослых лиц с бронхоэкта – зами (БЭ). Они применимы только к больным с клинически значимыми БЭ, что определяется как наличие перманентной дилатации бронхов при проведении компьютерной томографии (КТ) легких и клинического синдрома (кашель, продукция мокроты и / или рецидивирующие респираторные инфекции). Рентгенологические признаки БЭ могут выявляться у здоровых лиц при отсутствии респираторных симптомов, особенно в пожилом возрасте; при интерстициальных заболеваниях легких могут развиваться тракционные БЭ. Такие варианты рентгенологических БЭ без клинической симптоматики, а также БЭ при муковисцидозе, которые являются отдельным патофизиологическим состоянием, БЭ у детей, БЭ при первичных иммунодефицитах и нетуберкулезном микобактериозе (НТМ), требующие специального подхода к лечению, не являются темой данных рекомендаций. Для большинства этих заболеваний разработаны специальные клинические рекомендации. В данных клинических рекомендациях не обсуждаются вопросы клинической и рентгенологической диагностики БЭ; основное внимание сконцентрировано на ключевых проблемах ведения таких случаев. Также в этом документе не рассматриваются отказ от курения, нутритивная поддержка, противогриппозная и противопневмококковая вакцинации. По этим вопросам можно обратиться к соответствующим клиническим рекомендациям и национальным документам. В одном документе невозможно охватить все аспекты такого сложного заболевания, как БЭ, потому любые клинические рекомендации должны интерпретироваться с учетом клинических обстоятельств и индивидуальных особенностей конкретного пациента. В табл. 1 представлены основные критерии, помогающие интерпретировать данные рекомендации. Данные клинические рекомендации предназначены для всех специалистов, участвующих в ведении пациентов с БЭ: пульмонологов, инфекционистов, клинических микробиологов, врачей общей практики, торакальных хирургов, врачей первичного звена, фармакологов, врачей лечебной физкультуры, медицинских сестер, организаторов здравоохранения и сотрудников фармацевтических компаний. Эти рекомендации могут использоваться и самими пациентами для облегчения их общения с врачами и получения адекватной медицинской помощи.
Читати
Екстрене повідомлення: ключові зміни в лікуванні мультирезистентного та рифампіцин-резистентного туберкульозу
Анотація
Одним із основних обов’язків Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) є надання рекомендацій на доказових засадах з метою інформування служб громадського здоров’я держав-членів та інших зацікавлених сторін. Найновіші доказові рекомендації ВООЗ щодо лікування мультирезистентного 1 (МРТБ) або ри фампіцин-резистентного туберкульозу (Риф-ТБ) були опубліковані в жовтні 2016 р. Згодом, у процесі очікування формального огляду, нові докази стали приводом для публічного звернення ВООЗ задля отримання даних. Анонімні індивідуальні дані, отримані в результаті клінічних досліджень, когортних/неекспериментальних досліджень та впровадження програм щодо як довгих, так і коротких схем лікування МРТБ в межах контракту з ВООЗ були включені до індивідуальної бази даних пацієнтів з МРТБ/ Риф-ТБ (IPD), на сервері Університету Маꥳлла (McGill University), Канада. Для оцінки відносного внеску окремих лікарських засобів до результатів лікування пацієнтів та повідомлення про планування схем лікування МРТБ/Риф-ТБ, тривалості лікування та впливу профілів резистентності на ці результати використовувалися міжнародні Кокранівські методи метааналізу. 16‒20 липня 2018 р. ВООЗ скликала нараду Групи з розробки настанов для оцінки результатів цих аналізів за допомогою міжнародної системи GRADE (Система градації якості аналізу, розробки та оцінки рекомендацій) з метою оцінки наукових доказів та розробки політичних настанов та рекомендацій на доказових засадах. Нові настанови щодо лікування МРТБ будуть опубліковані пізніше у 2018 р. Ці настанови замінять усі попередні та поточні рекомендації ВООЗ щодо лікування МРТБ/Риф-ТБ. Метою цього Екстреного повідомлення є інформування керівників програм та інших зацікавлених сторін держав-членів ВООЗ щодо ключового впливу на схеми лікування МРТБ внаслідок оцінки нової доказової бази. Воно ви – світлює негайні кроки, які необхідно вжити для забезпечення того, щоб пацієнти з МРТБ/Риф-ТБ отримували лікування відповідно до останніх доказів щодо ефективності та безпеки. Зрозуміло, що неможливо досягти нових стандартів лікування для кожного окремого пацієнта з МРТБ/Риф-ТБ, але стратегічне планування має розпочатися негайно, аби забезпечити швидкий перехід до майбутніх нових настанов ВООЗ. Джерела даних
- База даних IPD з більш ніж 12 000 карток пацієнтів з 50 досліджень довгих схем лікування МРТБ.
- Нові дані з 26 країн, що відгукнулися на публічне звернення ВООЗ, які включають в себе застосування коротких схем лікування в африканських та азіатських країнах та використання бедаквіліну в усьому світі.
- Сукупні результати, отримані в ході 3-ї фази рандомізованого контрольованого дослідження деламаніду, які були опубліковані у жовтні 2017 року та попередньо оцінені ВООЗ у прискореному огляді в січні 2018 р.
- Сукупні кінцеві результати 1-го етапу рандомізованого контрольованого дослідження STREAM стосовно 9-місячної короткої схеми лікування МРТБ після публікації проміжних результатів у жовтні 2017 р. та попередньої оцінки ВООЗ у прискореному огляді в лютому 2018 р.
Читати
Идиопатический легочный фиброз: новые международные клинические рекомендации
Аннотация
Данные клинические рекомендации по диагностике идиопатического легочного фиброза (ИЛФ) явились результатом совместной работы Американского торакального (American Thoracic Society – ATS), Европейского респираторного (European Respiratory Society – ERS), Японского респираторного (Japanese Respiratory Society – JRS) и Латиноамериканского торакального (Latin American Thoracic Society – ALAT) обществ.
Методы. Экспертами многопрофильного комитета по ИЛФ обсуждена доказательная база и сформулированы рекомендации. Проанализированные доказательства и рекомендации сформулированы, написаны и оценены по системе GRADE.
Результаты. Экспертами Рабочей группы обновлены диагностические критерии ИЛФ. Ранее описанные паттерны обычной интерстициальной пневмонии (ОИП) уточнены и обозначены как паттерны ОИП, вероятной ОИП, неопределенный и альтернативный диагнозы. Для больных с впервые выявленным интерстициальным заболеванием легких (ИЗЛ) с паттернами вероятной ОИП, неопределенного или альтернативного диагнозов по данным компьютерной томографии легких высокого разрешения (КТВР) разработана условная рекомендация выполнения бронхоальвеолярного лаважа (БАЛ) и хирургической биопсии легких. Рекомендации «за» или «против» выполнения трансбронхиальной биопсии (ТББЛ) или криобиопсии (КБЛ) легких не разработаны по причине недостаточности доказательств. Напротив, для больных с впервые выявленным ИЗЛ и паттерном ОИП по данным КТВР выработана сильная рекомендация НЕ выполнять хирургическую биопсию, ТББЛ и КБЛ; выработана условная рекомендация против использования БАЛ. Дополнительные рекомендации включают условную сильную рекомендацию против измерения сывороточных биомаркеров рекомендацию по многопрофильному обсуждению и с целью дифференциации ИЛФ от других ИЗЛ.
Замовити повний текст
Измерение диффузионной способности легких по монооксиду углерода методом одиночного вдоха: стандарты Американского торакального и Европейского респираторного обществ (часть 1-я)
Аннотация
В данном документе приведены обновленные технические стандарты Европейского респираторного общества (European Respiratory Society – ERS) и Американского торакального общества (American Thoracic Society – ATS) по измерению поглощения монооксида углерода в легких методом одиночного вдоха. Последние рекомендации были опубликованы в 2005 г. Несмотря на то, что оба термина – диффузионная способность легких (DLCO) и трансфер-фактор СО (TLCO) – одинаково характеризуют поглощение монооксида углерода в легких, в данном документе используется термин DLCO. Специалистами совместной рабочей группы ERS и ATS проведен обзор недавно опубликованной литературы по этому вопросу и существующих технических возможностей и аппаратуры, производимой в мире. Представленные в данном документе рекомендации являются результатом консенсуса членов рабочей группы в соответствии с доказательствами, существующими сегодня по разным аспектам измерения DLCO. Более того, в документе отражено мнение экспертов, вошедших в рабочую группу, по тем вопросам, для которых высококачественные доказательства либо отсутствуют, либо являются недостаточно полными. Основные изменения в данных технических стандартах связаны с измерением DLCO с помощью систем, использующих газоанализаторы быстрого реагирования (RGA-газоанализаторы) для монооксида углерода и индикаторного газа, которые сегодня являются наиболее распространенными из выпускаемых аппаратов для измерения DLCO. Технические усовершенствования этих новых систем позволяют улучшить измерение DLCO и определить новые стандарты измерения легочного газообмена.
Замовити повний текст
Консолідовані настанови ВООЗ із лікування лікарсько-стійкого туберкульозу. Частина 1
Анотація
Тестування медикаментозної чутливості (ТМЧ) означає тестування in vitro за допомогою або методів фенотипування для визначення чутливості, або молекулярних технік для виявлення мутацій, що зумовлюють медикаментозну резистентність. Ступінь тяжкості захворювання у пацієнтів старше 14 років зазвичай визначається за наявністю каверн або двостороннього захворювання на рентгенограмі грудної клітки або бактеріовиділення по мазку (див. додаток 9). Ступінь тяжкості захворювання у пацієнтів < 15 років зазвичай визначається за наявністю каверн або дво стороннього захворювання на рентгенограмі грудної клітки або позалегеневих форм захворювання, окрім лімфаденопатії (пухлина периферійних вузлів або ізольована пухлина середостіння без стиснення). У дітей для визначення ступеня тяжкості захворювання можна ще зважати на випадки істотної недостатності харчування (визначається за синдромом або показниками), прогресуючої імуносупресії або позитивного бактеріологічного дослідження туберкульозу (ТБ) (мазок, Xpert MTB/RIF, посів). Інтенсивна (або ін’єкційна) фаза, як це поняття застосовується у цих рекомендаціях та у оглядах доказових даних, на яких базуються рекомендації, це початкова фаза коротшого або довшого лікування мультирезистентного туберкульозу (МРТБ), під час якої застосовується ін’єкційний препарат ‒ амікацин, капреоміцин, канаміцин або стрептоміцин. Під час цієї фази можуть використовуватися ін’єкційні препарати: амікацин, капреоміцин, канаміцин або стрептоміцин. Схеми без ін’єкційного препарату вважаються такими, що не мають інтенсивної фази. Ізоніазид-резистентний туберкульоз (Hr-TB) означає штами Mycobacterium tuberculosis, у яких стійкість до ізоніазиду і чутливість до рифампіцину була підтверджена in vitro. Довгострокові схеми МРТБ ‒ це такі, що використовуються для лікування мультирезистентного туберкульозу/рифампіцин-резистентного туберкульозу (МРТБ/Риф-ТБ). Вони тривають 18 міс або більше, і можуть бути стандартизовані або індивідуалізовані. Такі схеми зазвичай розробляються так, щоб вони включали мінімальну кількість протитуберкульозних препаратів другого ряду, які вважаються ефективними, на основі історії хвороби або даних медикаментозної резистентності. Характеристики та показання для таких схем детальніше розкриваються у розділах 2 і 3 цих настанов, у частині Рекомендації та коментарі. Раніше такі схеми називалися терміном «стандартні», проте у 2016 р. його припинили вживати.
Читати
Консолідовані настанови ВООЗ із лікування лікарсько-стійкого туберкульозу. Частина 2
Анотація
У пацієнтів з МРТБ на довгострокових схемах слід включати усі три препарати групи А і щонайменше один препарат групи В для того, щоб лікування починалося з що – найменше чотирьох протитуберкульозних препаратів, які, ймовірно, будуть ефективні, і щоб принаймні три препарати використовувалися у лікування після припинення бедаквіліну. Якщо використовуються лише один або два препарати групи А, то слід включити обидва препарати групи В. Якщо схема не може бути складена лише з препаратів груп А і В, тоді для доповнення слід додати препарати групи С (умовна рекомендація, дуже низька достовірність оцінки впливу). 2.2. Канаміцин і капреоміцин не слід включати у лікування пацієнтів з МРТБ на довгострокових схемах (умовна рекомендація, дуже низька достовірність оцінки впливу). 2.3. Левофлоксацин або моксифлоксацин слід включати в лікування пацієнтів з МРТБ/ Риф-ТБ на довгострокових схемах (сильна рекомендація, середня достовірність оцінки впливу). 2.4. Бедаквілін слід включати у довгострокові схеми МРТБ для пацієнтів віком від 18 років (сильна рекомендація, середня достовірність оцінки впливу). Бедаквілін також можна включати у довгострокові схеми МРТБ для пацієнтів віком від 6 до 17 років (умовна рекомендація, дуже низька достовірність оцінки впливу). 2.5. Лінезолід слід включати в лікування пацієнтів з МРТБ/Риф-ТБ на довгострокових схемах (сильна рекомендація, середня достовірність оцінки впливу). 2.6. Клофазимін і циклосерин або теризидон можуть включатися у лікування пацієнтів з МРТБ/Риф-ТБ на довгострокових схемах (умовна рекомендація, дуже низька достовірність оцінки впливу). 2.7. Етамбутол можна включати у лікування пацієнтів з МРТБ/Риф-ТБ на довгострокових схемах (умовна рекомендація, дуже низька достовірність оцінки впливу). 2.8. Деламанід можна включати в лікування пацієнтів з МРТБ/Риф-ТБ віком від 3 років на довгострокових схемах (умовна рекомендація, середня достовірність оцінки впливу). 2.9. Піразинамід можна включати у лікування пацієнтів з МРТБ/Риф-ТБ на довгострокових схемах (умовна рекомендація, дуже низька достовірність оцінки впливу). 2.10. Іміпенем-циластатин або меропенем можна включати у лікування пацієнтів з МРТБ/ Риф-ТБ на довгострокових схемах (умовна рекомендація, дуже низька достовірність оцінки впливу). Амікацин можна включати в лікування пацієнтів з МРТБ/Риф-ТБ віком від 18 років на довгострокових схемах, коли проведено ТМЧ і забезпечено надійні заходи моніторингу побічних реакцій. Якщо амікацин недоступний, то стрептоміцином може замінити амікацин на тих же умовах (умовна рекомендація, дуже низька достовірність оцінки впливу). 2.11.Етіонамід або протіонамід можна включати в лікування пацієнтів з МРТБ/Риф-ТБ на довгострокових схемах лише якщо бедаквілін, лінезолід, клофазимін або деламанід не використовуються або за відсутності кращих варіантів складання схеми (умовна рекомендація проти використання, дуже низька достовірність оцінки впливу).
Читати
Консолідовані настанови ВООЗ із лікування лікарсько-стійкого туберкульозу. Частина 3
Анотація
Рекомендації цього розділу дають відповідь на одне запитання PICO (див. додаток 1). • Запитання PICO № 1 (МРТБ/Риф-ТБ, 2018). У пацієнтів з рифампіцин-резистентним або мультирезистентним ТБ (МРТБ/Риф-Р ТБ), чи короткострокова схема лікування (9—12 міс) з більшою чи з меншою імовірністю покращить результати, ніж довгострокові схеми з настанов ВООЗ?1 Зацікавленість у скороченні тривалості лікування МРТБ у останні роки спричинила цілу низку ініціатив лікування пацієнтів короткостроковими схемами як у програмних, так і в дослідницьких умовах. В умовах застосування на ретельно відібраних пацієнтах з МРТБ, які раніше не отримували препаратів другого ряду і не мають резистентних до них штамів, такі схеми показали безрецидивне виліковування у більше ніж 85 % випадків навіть за програмних умов. У 2016 р. на основі даних спостережних досліджень короткострокових схем у різних азійських і африканських країнах ВООЗ рекомендувала для прийнятних пацієнтів стандартизовану короткострокову схему МРТБ на основі досліджених схем. На той час Група розробки настанов оцінила доказові дані й сформулювала рекомендації з застосуванням методу GRADE, запропонувала умовну рекомендацію, оскільки оцінка впливу мала низьку достовірність. Станом на кінець 2017 р. 62 країни ввели Короткострокові схеми МРТБ, і, згідно з даними, приблизно 10 000 пацієнтів розпочали лікування за короткостроковими схемами лише в тому році. У жовтні 2017 р. головні дослідники дослідження STREAM представили попередні результати дослідження під час 48-ї всесвітньої конференції Союзу легеневого здоров’я. STREAM Stage 1 було третьофазним, мультицентровим, міжнародним, паралельно-груповим, немаскованим, рандомізованим контрольованим дослідженням стандартизованої схеми лікування МРТБ тривалістю 9-11 міс порівняно з довгостроковими схемами не меншої ефективності за настановами ВООЗ 2011 р. Для випробування були залучені пацієнти з липня 2012 р. до червня 2015 р. у Ефіопії, Монголії, Південній Африці та В’єтнамі (популяція з призначеним лікуванням (ITT) = 424 [n = 282 у досліджуваній групі; n = 142 у контрольній]; модифікована популяція ІTT (mITT) = 369 [n = 245 у досліджуваній групі; n = 124 у контрольній]). Призначення лікування не було засліплене для учасників, надавачів до – помоги або менеджерів даних. Усі оцінки в локальних та референтних лабораторіях, зокрема мікробіологічні тести, залучені у визначенні результатів для пацієнта, проводилися засліплено. Аудіометрія була доступна тільки на одному сайті. Коли були представлені попередні дані, по результатах виникла публічна дискусія щодо продовження використання схем у програмних умовах, зокрема серед ЛЖВ, серед яких смертей у досліджуваній групі було більше, ніж у контрольній. На основі попередніх результатів ВООЗ випустила офіційну заяву, рекомендуючи продовження використання скороченої схеми МРТБ, поки пізніше протягом року не будуть випуще оновлені рекомендації з лікування МРТБ.
Читати
Ліпоарабіноманнановий тест бокового зсуву (тест сечі LF-LAM) для діагностики туберкульозу в осіб, що живуть з вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Оновлення політики (2019). Частина 1
Анотація
Глобальна програма боротьби з туберкульозом ініціювала оновлення керівних принципів та запровадила систематичний огляд на використання LF-LAM (усі дослідження стосуються AlereLAM, якщо не вказано інше, як єдиний доступний на ринку аналіз LF-LAM на момент огляду) для діагностики ТБ в людей, які живуть з ВІЛ (PLHIV), у співпраці з Департаментом ВООЗ з ВІЛ/СНІДу та Глобальною програмою боротьби з гепатитом. Систематичний огляд резюмував поточну літературу про точність AlereLAM як діагностичного тесту, який може використовуватися в поєднанні з іншими рекомендованими тестами для діагностики ТБ у дорослих, які живуть з ВІЛ, відповідно до процесів розвитку керівних принципів ВООЗ. Дані про підлітків та дітей були проаналізовані та надані окремо, коли це було можливо. Докази щодо використання аналізу FujiLAM (поки ще не є доступним на ринку) були отримані завдяки дослідженню, проведеному Фондом інноваційної нової діагностики (FIND), що оцінює точність діагностики тесту на збережені зразки замороженої сечі ВІЛ-позитивних людей з Гани, Південної Африки та В’єтнаму. Точність діагностики була визначена за мікробіологічними та композитними еталонними стандартами по рівняно з AlereLAM. 14-16 травня 2019 р. в Женеві (Швейцарія) Глобальна програма боротьби з туберкульозом провела нараду GDG, щоб розглянути докази використання LF-LAM. Нарада проходила під головуванням експерта з узагальнення доказів. Там, де це було можливо, були розроблені рекомендації, засновані на консенсусі серед членів GDG. Коли не вдалося досягти консенсусу, проводилося голосування. Детальніше про голосування див. подробиці в Онлайн-Додатку 5. Проект також був розглянутий Групою зовнішнього нагляду, щоб виявити будь-які помилки або упущення, зібрати коментарі щодо чіткості конкретних питань і наслідків їх реалізації. GDG також розглядала дані про використання FujiLAM. GDG визнала, що початкові результати аналізу збережених зразків замороженої сечі у ВІЛ-позитивних людей є багатообіцяючими, з об’ємною чутливістю приблизно на 30 % вище, ніж у AlereLAM. Проводяться перспективні дослідження, що оцінюють діагностичну точність FujiLAM на ТБ у PLHIV. Однак на даний момент FujiLAM не є комерц ійно доступним; дані про ціну, вартість та економічну ефективність відсутні; не існує жодних досліджень, які б свідчили про доцільність та прийнятність FujiLAM в умовах використання за призначенням. Таким чином, група не змогла розробити рекомендації щодо аналізу FujiLAM. Нижче наведені рекомендації політики ВООЗ, розроблені під час процесу узагальнення доказів GDG.
Читати
Міжнародні рекомендації щодо профілактики, діагностики та лікування хворих на ТБ
Читати
Роль и значение ингаляционных глюкокортикостероидов у пациентов с хронической обструктивной болезнью легких: современные рекомендации. Заключение совета экспертов
Аннотация
Согласно накопленным данным, применение ингаляционных глюкокортикостероидов (иГКС) может быть неэффективным у значительной части пациентов с хронической обструктивной болезнью легких (ХОБЛ). Кроме того, при длительной иГКС-содержащей терапии значительно возрастает риск нежелательных явлений. По данным современных международных и российских клинических рекомендаций, роль иГКС в терапии пациентов с ХОБЛ ограничена. Оптимальное соотношение польза / риск может быть достигнуто в специфических популяциях этих больных, однако необходимо внести некоторые изменения в существующий российский алгоритм по ведению больных ХОБЛ для практикующих врачей, включающий условия отмены иГКС в случаях, когда применение препаратов этого класса не показано. На основании актуальных данных группой экспертов Российского респираторного общества разработаны поправки в алгоритм ведения больных ХОБЛ, включающие возможность отмены иГКС.
Замовити повний текст
Саркоїдоз легень: менеджмент захворювання згідно із сучасними рекомендаціями
Анотація
Саркоїдоз легень (СЛ) зазвичай маніфестує у віці 30-60 років. Відомий як «великий імітатор». СЛ часто маскується під інші захворювання та проявляється відповідною клінічною картиною. Найчастіше при СЛ спостерігаються такі симптоми, як кашель і задишка. У пацієнтів з ендобронхіальним саркоїдозом можуть зазначатися візинг та підвищення реактивності дихальних шляхів; такі ж симптоми можуть виникати і при фібротичних змінах легень. За наявності бронхоектазів пацієнти зазвичай скаржаться на виділення великої кількості гнійного мокротиння, кровохаркання. У деяких хворих можуть розвиватися інфекційні ускладнення, зокрема міцетоми. Розвиток дихальної недостатності можливий, проте спостерігається рідко (на відміну від ідіопатичного легеневого фіброзу). Водночас у хворих на СЛ може зазначатися прогресуюча декомпенсація на тлі ускладнень захворювання, зокрема інфекцій, серцевої недостатності, легеневої емболії. У деяких пацієнтів із СЛ може розвиватися легенева гіпертензія. Розвиток легеневої гіпертензії, асоційованої із саркоїдозом (sarcoid associated pulmonary hypertension, SAPH), слід запідозрити в разі непропорційного зниження дифузійної здатності легень у порівнянні з результатами спірометрії.
При фізикальному обстеженні в пацієнтів із СЛ можуть виявлятися тахіпное, тахікардія та гіпоксемія. Хрипи не є характерними для саркоїдозу навіть при вираженому фіброзі легень, проте в деяких випадках (ендобронхіальний саркоїдоз, бронхоцентричний фіброз) може спостерігатися візинг. Зрідка в деяких пацієнтів із саркоїдозом може мати місце симптом «барабанних паличок», який розвивається на тлі запущеного фіброзу легень.
Діагноз СЛ встановлюється на основі клінічної картини, результатів інструментальних та гістологічних досліджень. Ураження легень зазначається в 90% хворих на саркоїдоз. У 50% пацієнтів СЛ виявляється «випадково» під час рутинної рентгенографії органів грудної порожнини (ОГП). При цьому на рентгенограмі ОГП найчастіше виявляють двобічну лімфаденопатію коренів легень. Бронхоскопію з бронхоальвеолярним лаважем (БАЛ), трансбронхіальну біопсію та тонкоголкову аспіраційну біопсію легень і медіастінальних лімфатичних вузлів проводять для виключення інфекції та ідентифікації гранульом. У таблиці 1 представлені характерні для саркоїдозу прояви уражень легень, а також клінічна картина, результати інструментальних досліджень і функціональних тестів.
Читати
Стандарт інфекційного контролю для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу хворим на туберкульоз
Анотація
- Цей Стандарт призначено для керівників та медичного персоналу закладів охорони здоров’я, лікарів-епідеміологів, викладачів та студентів вищих навчальних медичних закладів. 2. Терміни та абревіатури, що вживаються у цьому Стандарті, означають: – брудна зона (зона високого ризику) ‒ приміщення або група приміщень, у яких рівень забруднення мікроорганізмами є високим; – експерт МБТ/РИФ ‒ молекулярно-генетичний метод дослідження, за допомогою якого одночасно можна визначити як наявність збудника туберкульозу в мокротинні, так і його чутливість до рифампіцину; – епідемічний процес ‒ безперервний процес передання збудника від джерела інфекції до сприйнятливого організму. Епідемічний процес включає три основні ланки: джерело інфекції, механізм передання та сприйнятливий організм; – етикет кашлю ‒ правила поведінки людини із кашлем, що запобігають розповсюдженню інфекцій повітряно-крапельним шляхом; – інвазивна процедура ‒ медична процедура, пов’язана з проникненням через природні зовнішні бар’єри організму (шкіра, слизові оболонки); – інженерний компонент інфекційного контролю — використання інженерних засобів, спрямованих на зниження концентрації інфекційного аерозолю; – інфекційний аерозоль — мікрокраплі інфікованого мокротиння, які генерує навколо себе хворий на туберкульоз легень під час спілкування, кашлю та чхання; – інфекційний контроль за туберкульозом (далі ‒ ІКТБ) ‒ система організаційних, протиепідемічних та профілактичних заходів, спрямованих на попередження виникнення та зниження ймовірності передання мікобактерій туберкульозу здоровим особам, суперінфекції хворих на туберкульоз у закладах охорони здоров’я, місцях довгострокового перебування людей та проживання хворих на туберкульоз; – контагіозність‒здатність поширювати інфекцію; – кратність обміну повітря ‒ відношення обсягу повітря, що видаляється або надходить упродовж години, до внутрішнього об’єму приміщення; – оцінювання ризику поширення інфекції—безперервний процес перевірки відповідності стану інфекційного контролю в закладі охорони здоров’я вимогам до безпеки пацієнтів і персоналу; – паліативна допомога — підхід, що дає змогу поліпшити якість життя пацієнтів та їхніх сімей, перед якими постали проблеми смертельного захворювання, шляхом запобігання стражданням і їх полегшення завдяки ранньому виявленню, ретельній оцінці й лікуванню болю та інших фізичних симптомів, а також наданню психосоціальної і духовної підтримки; – респіратор — оснащена спеціальним фільтром маска, яка щільно прилягає до обличчя та захищає органи дихання людини від інфекцій з повітряно-крапельним шляхом зараження; – скринінг ‒ система первинного обстеження груп клінічно безсимптомних осіб з метою виявлення випадків захворювання; – ультрафіолетове бактерицидне (далі ‒ УФ) опромінення ‒ санітарно-протиепідемічний ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства охорони здоров’я України 01 лютого 2019 року № 287 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 квітня 2019 р. за № 408/33379 Стандарт інфекційного контролю для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу хворим на туберкульоз.
Читати