У разі зацікавленості в матеріалах окремих статей із зазначених видань, рекомендуємо скористатися сервісом “Електронна доставка документів” з метою отримання повного тексту БЕЗКОШТОВНО
В розділі “Перелік видань” можна ознайомитись з повним переліком та змістом періодичних видань, передплачених бібліотекою
- Aлгоритм лабораторной диагностики и мониторинга лечения туберкулеза легких и туберкулеза с лекарственной устойчивостью на основе применения современных быстрых молекулярных методов
- Алгоритм оцінювання спірограм пульмонологічного пацієнта з урахуванням останніх узгоджувальниз документів Європейського респіраторного товариства
- Алгоритми призначення скорочених 12-місячних режимів лікування на основі лінезоліду для хворих на мультирезистентний туберкульоз: перші обнадійливі результати
- Діагностичний алгоритм та об’єм дослідження хворих з підозрою на легеневий туберкульоз та рак легень
- Национальные клинические рекомендации по диагностике и лечению хронической обструктивной болезни легких: алгоритм принятия клинических решений
- Частота саркопении у пациентов со стабильной хронической обструктивной болезнью легких: сравнение диагностических алгоритмов Европейской рабочей группы по саркопении у пожилых людей (редакции 2010 и 2018 гг.)
Aлгоритм лабораторной диагностики и мониторинга лечения туберкулеза легких и туберкулеза с лекарственной устойчивостью на основе применения современных быстрых молекулярных методов
Аннотация
Европейская лабораторная инициатива по туберкулезу (ЕЛИ) совместно с секретариатом в Европейском региональном бюро ВОЗ разработала этот технический документ для удовлетворения потребностей в проведении более своевременного и точного выявления туберкулеза (ТБ), в том числе – туберкулеза с множественной лекарственной устойчивостью (МЛУ-ТБ) в Европейском регионе ВОЗ путем расширения масштабов надлежащего применения быстрых молекулярных методов диагностики, рекомендованных ВОЗ. В документе представлены комплексные алгоритмы диагностики и мониторинга лечения туберкулеза легких и МЛУ-ТБ, с использованием быстрых молекулярных методов, рекомендованных ВОЗ. Благодаря всецелой приверженности государств-членов и постоянной поддержке со стороны доноров и партнеров, большая часть методов уже внедрена в практику большинства стран Региона, особенно в странах с высоким бременем МЛУ-ТБ. Тем не менее, для получения максимальной пользы от каждого метода необходимо обеспечить проведение ряда соответствующих, точно спланированных по времени лабораторных исследований, а также правильную интерпретацию и передачу результатов лабораториями в помощь лечащим врачам. Для эффективной работы и действенных результатов необходимо использовать устойчивые финансовые и кадровые ресурсы в интересах развития возможностей проведения лабораторных исследований, оптимизации транспортировки лабораторных образов и передачи данных. Предлагаемый документ посвящен решению этих задач с учетом существующих проблем и возможностей стран региона.
Читати
Алгоритм оцінювання спірограм пульмонологічного пацієнта з урахуванням останніх узгоджувальниз документів Європейського респіраторного товариства / В. О. Баташова-Галінська, О. О. Шкуренко, П. Ш. Сайдулаєва // Одеський медичний журнал. – 2018. – N 4. – С.69-73. – Бібліогр.: с. 73.
Анотація
Сучасна спірометрія як науково обґрунтована діагностична методика доказової медицини має необхідний і достатній набір показників, що дозволяє об’єктивно судити про функціональний стан легеневобронхіальної системи, моніторувати стан хворих і оцінювати ефективність лікування. Метою даної роботи є спроба узагальнити підхід до оцінювання даних спірометрії у пульмонологічного пацієнта з подальшим діагностуванням та призначенням відповідної терапії з урахуванням останніх рекомендацій GОLD 2018 і GINA 2018. Згiдно з Нaкaзом Мінiстерства охорони здорoв’я України від 27.06.2013 р. № 555 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів стандартизації медичної допомоги при хронічному обструктивному захворюванні легенів», спірометрію затверджено як єдиний об’єктивний метод дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД). Iнтерпретацiя результатів спірометричних тестів будується на розрахунках відхилень виміряних величин від належних, виражених у відсотках і зіставлених з градаціями можливих значень за певним алгоритмом, який передбачає відповідальний вибір показників, прийнятих до розгляду. Враховуючи вищеперелічене, найбільш затребувані такі показники: oб’єм форсованого видиху за пeршу сeкунду (OФB1, FEV1), iндекс Тиффно або індекс Генслера (OФВ1/ЖЄЛ, FEV1/FVС) — відносний показник, який виражається у відсотках і є основним індексом для верифікації порушення прохідності дихальних шляхів, ФЖЄЛ (FVС), та максимальна об’ємна швидкість видиху (МEF) в інтервалі 25, 50 і 75 % ФЖЄЛ, з яких MEF75 відображає стан просвіту трахеї та великих бронхів, MEF50 – середніх бронхів, МEF25 – дрібних бронхів, яка, у свою чергу, може внести ясність у діагностику локалізації обструкції дихальних шляхів. Отже, функціональні легеневі тести – основний інструментальний метод дослідження при захворюваннях легенів. Головними завданнями спірометрії є такі: визначення об’єктивного впливу захворювань на функціональний стан легенів, об’єктивні зміни функціонального стану легенів при первинному обстеженні та наявності певних клінічних проявів (задишка, кашель, свистяче дихання, зміна перкуторного тону і характеру дихання, виявлення хрипів та інших ознак); визначення ризику розвитку захворювання легенів (у курців, працівників шкідливих виробництв, при роботі з певним типом напруження), встановлення операційного ризику, оцінка прогнозу захворювання, стану здоров’я; моніторинг оцінки ефективності терапевтичних заходів; оцінка динаміки розвитку захворювань (легеневих, серцево-судинних, нервовом’язової системи); оцінка впливів перебування у шкідливих умовах або контактів зі шкідливими речовинами, оцінка ефективності реабілітаційних програм, а також експертна оцінка тимчасової втрати працездатності, придатності до роботи в певних умовах.
Читати
Алгоритми призначення скорочених 12-місячних режимів лікування на основі лінезоліду для хворих на мультирезистентний туберкульоз: перші обнадійливі результати / Н. А. Литвиненко [та ін.] // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. – 2018. – № 3. – С.16-25
Анотація
Ефективність лікування хворих на мультирезистентний туберкульоз (МРТБ) залишається низькою («успішне лікування» у 53,0 % пацієнтів за когорти 2013 р. у світі і лише у 46,0 % – в Україні). У хворих на МРТБ, що отримували стандартний 20-місячний режим, вона низька зокрема й унаслідок того, що четвертап’ята частина з них переривають лікування, і середній термін перерв у хворих, у яких припинилося бактеріовиділення та які були потенційно виліковними, становить 12 міс. Тому потреба в скороченні загальної тривалості лікування постала дуже гостро, і пошуки оптимальних скорочених режимів для хворих на МРТБ тривають. Від 2016 р. у деяких країнах Африки та Азії розпочато програмне застосування 9-місячного режиму на основі клофазиміну. Нині його називають скороченим режимом, рекомендованим ВООЗ. Раніше називали бангладеським, оскільки ще у 2010 р. вперше було опубліковано результати його використання: 84,5 % хворих вилікувано, без рецидивів, та ризик невдачі лікування підвищувала резистентність до фторхінолонів і піразинаміду. Скорочений режим, рекомендований ВООЗ, має такий вигляд: 4 міс інтенсивної фази (ІФ), що включає піразинамід, етамбутол, моксифлоксацин (800 мг), капреоміцин, протіонамід, клофазимін, високі дози ізоніазиду; 5 міс підтримувальної – піразинамід, етамбутол, моксифлоксацин (800 мг), клофазимін. Одним із ключових препаратів у режимі є клофазимін, що має слабку бактерицидну дію на мікобактерії туберкульозу (МБТ) й здатний нагромаджуватися в лімфатичній тканині, створюючи відповідні концентрації препарату в організмі, що є одним із основних факторів запобігання рецидиву туберкульозу. Перевагами такого режиму є низька вартість та хороша переносність (найтоксичніші препарати призначають тільки в перших 4 міс лікування). Критеріями введення для скороченого режиму, рекомендованого ВООЗ, є нові випадки резистентного до рифампіцину туберкульозу, що діагностовані молекулярно-генетичним методом (бажано — лінійного зонд-аналізу) та яких не лікували раніше з приводу туберкульозу (або лікували менше 1 міс) і у них немає резистентності (за відповідних мутацій та за фенотиповими даними) до протитуберкульозних препаратів (ПТП), що входять до складу такого скороченого режиму. За даними літератури, використання скороченого згаданого режиму дало високі результати. За результатами обсерваційного дослідження, в якому взяли участь 1116 хворих на МРТБ із різним профілем резистентності, «успішного лікування» було досягнуто у 90,3 % хворих, із резистентністю до піразинаміду та фторхінолонів – у 67,9 %, з резистентністю тільки до піразинаміду – у 88,8 %, резистентністю до фторхінолонів – у 80,0 %, з чутливістю до піразинаміду та фторхінолонів – у 96,8 %.
Читати
Діагностичний алгоритм та об’єм дослідження хворих з підозрою на легеневий туберкульоз та рак легень
Анотація
При вивченні захворюваності на туберкульоз та рак легень у двох діаметрально протилежних за розміщенням районах області встановлено, що захворюваність на туберкульоз легень в перші п’ять років склала 61,2‰ у середньому на рік. У друге 5-річчя захворюваність на легеневий туберкульоз становила 51,3‰, тоді як захворюваність на рак легень у цих районах області становила 42,7‰ та 45,8‰. Цей факт доводить, що захворюваність на легеневий туберкульоз зменшується, тоді як захворюваність на рак легень – збільшується.
У хворих з активними формами легеневого туберкульозу цих самих районів рак легень зустрічався у 61,2 та 147,8‰ відповідно, тобто у 2,5 разу частіше у другому 5-річчі, а в порівнянні захворюваності на рак легень із загальною чисельністю населення обох районів – у 1,8 та 3,5 разу.
У хворих, що знаходилися на диспансерному обліку із залишковими змінами перенесеного туберкульозу легень, збільшення захворюваності на рак легень за останні 10 років відбувалося у чотири рази частіше. Для ранньої діагностики раку легень надзвичайне значення має правильне оцінювання анамнезу з урахуванням статі хворого, його віку, професії та шкідливих звичок. На підставі анамнезу вдається запідозрити порушення вентильної прохідності бронхів. Донині не втратили значення класичні фізикальні методи обстеження хворого – зовнішній огляд, пальпація, перкусія та аускультація. Іноді загальний огляд хворого, пальпація м’яких тканин і периферійних лімфатичних вузлів дає змогу визначити генералізований характер хвороби. Щоб установити остаточний діагноз раку легень, необхідно застосувати комплекс спеціальних методів обстеження: рентгенологічні, хірургічні, морфологічні, лабораторні. Залежно від діагностичної цінності та складності ці методи доцільно об’єднати в кілька груп (табл. 2).
Читати
Национальные клинические рекомендации по диагностике и лечению хронической обструктивной болезни легких: алгоритм принятия клинических решений / З. Р. Айсанов [и др.] // Пульмонология. – 2017. – Том 27, N 1. – С.13-20. – Библиогр.: с.19-20. – ISSN 0869-0189
Анотація
Лечение пациентов с хронической обструктивной болезнью легких (ХОБЛ) в настоящее время – одна из наиболее важных проблем здравоохранения вследствие широкой распространенности данной патологии, а также высокого уровня заболеваемости и смертности. В развитии ХОБЛ играют роль различные факторы риска, среди которых главным внешним фактором в индустриально развитых странах является табакокурение, в то время как в развивающихся странах большее значение приобретает фактор «сжигания биомасс» (использование топлива биологического происхождения для обогрева жилых помещений или приготовление пищи на открытом огне). В современном мире невозможно представить медицинскую практику без такого важного инструмента, как клинические рекомендации (руководства). При совершенствовании и более широком внедрении клинических рекомендаций ведение больных с такой сложной патологией, как ХОБЛ, может быть улучшено. Существует несколько различных определений клинических рекомендаций. В некоторых из них рекомендации представлены как систематически развивающиеся документы, призванные помочь практическим врачам и паци- ентам принимать решения по соответствующим мероприятиям при различных клинических состояниях и / или ситуациях. В последние годы в современных рекомендациях подробно описаны вопросы методологии и отражены отличительные особенности ведущих респираторных сообществ. Глобальная инициатива по хронической обструктивной болезни легких (Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease – GOLD, 1998) – результат совместной инициативы Всемирной организации здравоохранения, Национального института сердца, легких и крови и Национального института здоровья США – один из наиболее важных документов, определяющих современные тенденции диагностики и лечения ХОБЛ. GOLD изначально задумывалась как глобальный документ, задающий определенные стандарты, на который будут ориентироваться национальные профессиональные сообщества при создании своих собственных документов. Следует отметить, что GOLD оказалась и стимулирующим фактором, который заставил специалистов во многих странах приступить к созданию собственных руководств и регулярно их пересматривать.
Читати
Частота саркопении у пациентов со стабильной хронической обструктивной болезнью легких: сравнение диагностических алгоритмов Европейской рабочей группы по саркопении у пожилых людей (редакции 2010 и 2018 гг.)
Анотація
Саркопения является одной из частых, но недостаточно диагностированных коморбидных патологий у больных хронической обструктивной болезнью легких (ХОБЛ). В 2018 г. Европейской рабочей группой по саркопении у пожилых людей (European Working Group on Sarcopenia in Older People – EWGSOP) представлен новый алгоритм диагностики указанного заболевания. Целью данного исследования явилось сравнение частоты выявления саркопении согласно алгоритмам новой (2018) и ранее используемой (2010) редакции EWGSOP в одной и той же выборке больных ХОБЛ. Также проведен анализ взаимосвязей между клинико-функциональными показателями ХОБЛ и параметрами саркопении.
Материалы и методы. В исследование включены пациенты (n = 86: 68 мужчин, 18 женщин; средний возраст – 66,6 ± 8,7 года) со стабильной ХОБЛ. Диагноз установлен в соответствии с критериями Глобальной стратегии диагностики, лечения и профилактики ХОБЛ (Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease – GOLD, 2019). Обследование на наличие саркопении проводилось по критериям EWGSOP редакции 2010 и 2018 гг. Мышечная масса оценивалась с помощью двуэнергетической рентгеновской абсорбциометрии (ДРА).
Результаты. Согласно рекомендациям EWGSOP (2010), у всех пациентов измерялась скорость ходьбы. В случае если данный показатель составлял > 0,8 м / с (n = 25), дополнительно определялась сила мышц кисти. В проведении ДРА для подтверждения саркопении нуждались 72 % больных общей выборки. Саркопения диагностирована у 38 (44,1 %) пациентов общей выборки, у 20 (23,3 %) из них – тяжелая. Согласно алгоритму EWGSOP (2018), после заполнения опросника «Сила, Помощь при ходьбе, Подъем со стула, Подъем по лестнице и Падения» (Strength, Assistance with walking, Rising from chair, Climbing stairs and Falls – SARC-F) в дальнейшем исследовании мышечной силы нуждались 64 пациента. Применение ДРА потребовалось 51 (59,3 %) больному. Саркопения подтверждена у 38 (44,1 %) пациентов, тяжелая саркопения – у 34 (39,5 %). Отмечено, что частота саркопении была выше в группах пациентов с выраженными симптомами заболевания, с тяжелой и крайне тяжелой обструкцией дыхательных путей (р = 0,001), а также у больных с преимущественно эмфизематозным фенотипом ХОБЛ (р < 0,03).
Заключение. Частота выявления саркопении в одной и той же выборке больных ХОБЛ не различалась по диагностическим алгоритмам EWGSOP редакций 2010 и 2018 гг. и составила 44,1 %. Однако по сравнению с рекомендациями EWGSOP (2010), при использовании редакции 2018 г. сократилось число исследований, в т. ч. дорогостоящих, выявлено больше случаев тяжелой саркопении (39,5 % vs 23,3 %). Распространенность саркопении увеличивалась со степенью тяжести течения ХОБЛ, преобладала в группах с преимущественно эмфизематозным фенотипом, выраженными клиническими проявлениями, тяжелой и крайне тяжелой обструкцией дыхательных путей. Корреляция с возрастом пациентов отсутствовала.
https://journal.pulmonology.ru/pulm/article/view/1225