У разі зацікавленості в матеріалах окремих статей із зазначених видань, рекомендуємо скористатися сервісом “Електронна доставка документів” з метою отримання повного тексту БЕЗКОШТОВНО
В розділі “Перелік видань” можна ознайомитись з повним переліком та змістом періодичних видань, передплачених бібліотеко
- ALEX®: нові можливості багатокомпонентного дослідження в алергології
- Біластин: постійний супутник лікування алергії
- Иммуноглобулин А (IgA): строение, рецепторы взаимодействия, селективный дефицит
- Левоцетиризин – золотий стандарт лікування гострої та хронічної кропив’янки
- Порівняльне дослідження шкірного тестування з екстрактами кліщових алергенів різних виробників для специфічної алергодіагностики у пацієнтів з респіраторними алергічними захворюваннями
- Применение левоцетиризина в терапии крапивницы: обновленные данные
- Современная иммунотерапия хронической обструктивной болезни легких
- Сучасні можливості терапевтичного контролю алергічних захворювань у дітей
ALEX®: нові можливості багатокомпонентного дослідження в алергології
Анотація:
В останні десятиліття в усьому світі спостерігають прогресуючий ріст частоти алергічних хвороб, і Україна, на жаль, не є винятком. Така тенденція визначає актуальність пошуку ефективної діагностики алергічних хвороб, насамперед – з метою раннього виявлення і вибору ефективної таргетної терапії. У першу чергу це стосується дитячого населення, оскільки з віком у дитини спектр сенсибілізації розширюється, а власне алергічна хвороба – ускладнюється, переходить у коморбідну форму чи хронізується. Все це впливає на процес етіологічного лікування, бо, як відомо, алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ) ефективніша при моновалентній сенсибілізації, ніж при полівалентній. Відтак, для коректного вибору терапії хворим на алергію необхідне якісне, всебічне обстеження для виявлення причиннозначущих алергенів. Їх діагностика істотно ускладнюється у пацієнтів з полівалентною сенсибілізацією, коли в більшості з них розвиваються імунні реакції при контакті з алергенами з різних джерел.
Так, у 40–70% хворих на поліноз виявляють алергічні реакції на харчові продукти рослинного походження, які клінічно виражаються широким спектром проявів – від легкого риніту до тяжкої анафілаксії. Значна еволюційна подібність амінокислотних послідовностей компонентів алергенів різних рослин, у тому числі тих, що споживаються, ініціює перехресні імунні реакції організму при контакті як з пилковими, так і харчовими алергенами. Тому за допомогою лише шкірних діагностичних досліджень не завжди можна встановити весь спектр алергенів, відповідальних за розвиток симптомів, а в основі вибору ефективної АСІТ лежить високоточна діагностика причинного фактору алергії.
Упродовж останніх 40 років у багатьох лабораторіях світу тривають рутинні роботи з виділення з водно-сольових екстрактів основних молекул, які здатні індукувати продукцію специфічних IgE лише до цих компонентів. Методи діагностики алергічних захворювань з використанням не екстрактів алергенів з натуральної сировини, а окремих очищених або отриманих рекомбінантним шляхом алергенних молекул прийнято називати терміном, запропонованим австрійським дослідником R. Valenta, «component-resolved diagnostics», що дослівно означає «діагностика до компонентів».
Сучасні напрями алергології передбачають перехід до компонентної молекулярної діагностики завдяки розширенню спектра комерційно доступних алергенів для тестування in vitro. Застосування звичайних однокомпонентних тест-аналізаторів у рамках отримання комплексних профілів сенсибілізації є доволі затратним як щодо самого виконання, так і у фінансовому сенсі. Відтак, через необхідність проведення великої кількості однотипних мікроаналізів з метою значного зниження їх собівартості з’явилася технологія біочіпів, яка значно спрощує цей фрагментований підхід.
Читати
Біластин: постійний супутник лікування алергії
Анотація:
Такі алергічні захворювання (АЗ), як алергічний ринокон’юнктивіт (АРК) і кропив’янка, поширені в усьому світі, і їх частота зростає, особливо в дитячій популяції. Указана патологія негативно позначається на фізичному, психологічному, соціальному стані пацієнтів, їх навчанні та праці через зниження якості життя (ЯЖ), а також втрату працездатності, що, своєю чергою, обертається чималими фінансовими витратами як для самого хворого, так і для національної системи охорони здоров’я.
Для лікування багатьох алергічних розладів, у тому числі АРК і кропив’янки, застосовують Н1-антигістамінні препарати (АГП). Біластин – селективний H1-АГП ІІ покоління. Уперше він був схвалений в Європейському союзі у 2010 р. для симптоматичного лікування АРК (сезонного й цілорічного) та кропив’янки в пацієнтів віком ≥12 років. Зараз біластин доступний приблизно в 100 країнах світу, а нещодавно його було схвалено в Європі для застосування в дітей віком 6-12 років.
Читати
Иммуноглобулин А (IgA): строение, рецепторы взаимодействия, селективный дефицит
Аннотация:
Основным иммуноглобулином, обеспечивающим иммунные гуморальные реакции на поверхности слизистых оболочек, является иммуноглобулин А (IgA). Нарушение строения, активности и/или механизмов регуляции синтеза IgA, обусловленные генетическими мутациями или возникающие как следствие вторичных иммунодефицитов, наиболее часто приводят к развитию инфекционного синдрома с тенденцией к хронизации воспалительного процесса с частыми рецидивами. Манифистацией гипоглобулинемии А также могут выступать аутоиммунные процессы и/или аллегрическая патология в виде различных клинических синдромов. На сегодняшний день разработаны чёткие диагностические критерии, схемы заместительной терапии и проанализированы экономические затраты на фармакологическую терапию патологии, связанной с нарушением синтеза других основных иммуноглобулинов, но вопрос о коррекции дефицита IgА остается открытым и нуждается в дополнительном исследовании.
Читати
Левоцетиризин – золотий стандарт лікування гострої та хронічної кропив’янки
Анотація:
Кропив’янка – поширене дерматологічне захворювання, для якого характерні інтенсивний свербіж і уртикарна висипка. Ця патологія може виникати в людей будь-якого віку й статі: приблизно 20% світової популяції мали у своєму житті хоча б один епізод кропив’янки. Залежно від тривалості симптомів виділяють гостру (≤6 тиж) та хронічну (≥6 тиж) форми захворювання.
За результатами низки досліджень гостра кропив’янка (ГК) є причиною 7-35% дерматологічних звернень за невідкладною медичною допомогою. Поширеність хронічної кропив’янки (ХК) в загальній популяції становить від 0,5 до 5%. Незважаючи на те що захворювання не несе прямої загрози життю, воно суттєво погіршує його якість. Свербіж, який може тривати місяці та навіть десятки років, порушує сон, денну активність, знижує працездатність і супроводжується підвищенням частоти тривожних розладів та депресії.
У деяких випадках причинами кропив’янки є алергічні реакції, харчові псевдоалергії, реакції на ліки (нестероїдні протизапальні препарати, опіати, антибіотики), інфекції (віруси гепатиту С та В, ВІЛ, вірус Епштейна – Барр тощо) та, зрідка, системні захворювання (тиреоїдит Хашимото, мастоцитоз, системний червоний вовчак, синдром Шегрена, ревматоїдний артрит, васкуліт). Усе ж у 80-90% випадків ХК є ідіопатичною.
Гістамін відіграє ключову роль у патогенезі як гострої, так і хронічної кропивянки, тому Н1-антигістамінні препарати (АГП) є препаратами вибору в терапії цього захворювання.
Швидкість дії та наявність парентеральних форм можна вважати перевагами Н1-гістаміноблокаторів 1-го покоління за умови, якщо кропив’янка є проявом анафілаксії. З іншого боку, згадані лікарські засоби (ЛЗ) потребують частішого введення та асоціюються з ризиком численних побічних реакцій, як порівняти з Н1-АГП 2-го покоління. Згідно з Рекомендаціями EAACI/GA²LEN/EDF/WAO щодо визначення, класифікації, діагностики й лікування кропив’янки (2017) Н1-антигістаміни 2-го покоління є препаратами першої лінії в терапії як ГК, так і ХК.
Одним із представників цього класу препаратів є левоцетиризин. Його перевагою, якщо порівняти з іншими Н1-гістаміноблокаторами, є найнижчий для класу об’єм розподілу (0,4 л/кг). Наприклад, цей показник у цетиризину дорівнює 0,5 л/кг, дезлоратадину – 49 л/кг, ебастину – >100 л/кг, фексофенадину – 5,4-5,8 л/кг і лоратадину – 119 л/кг. Такий об’єм розподілу вказує на те, що молекула левоцетиризину не губиться в жировій тканині або внутрішньоклітинному просторі, а залишається у великих кількостях навколо H1-гістамінорецепторів. Крім того, левоцетиризин є слабким субстратом глікопротеїну Р (PgP) і має високу ступінь зв’язування з білками плазми, що знижує ризик дозозалежної токсичності, індивідуальної варіації терапевтичного ефекту і потенціалу для лікарських взаємодій.
Ефективність та безпека препарату в лікуванні обох форм кропив’янки підтверджені результатами численних контрольованих клінічних досліджень.
Читати
Порівняльне дослідження шкірного тестування з екстрактами кліщових алергенів різних виробників для специфічної алергодіагностики у пацієнтів з респіраторними алергічними захворюваннями / А. Є. Богомолов, С. В. Зайков, Б. А. Стремедловський // Астма та алергія = Astma and allergy. – 2020. – N 1. – С.14-21
Аннотація:
Метою нашого дослідження було оцінити компонентний склад вітчизняних діагностичних алергенів та визначити ефективність шкірного тестування методом прик-тесту з екстрактами алергенів різних виробників для визначення сенсибілізації до мікст-алергенів кліщової групи у пацієнтів з респіраторними алергічними захворюваннями — алергічним ринітом та бронхіальною астмою. Матеріали та методи. У процесі цього дослідження двома різними комерційними екстрактами алергенів за допомогою шкірного тестування методом прик-тесту з термографічною оцінкою було обстежено 40 пацієнтів, хворих на бронхіальну астму та / або алергічний риніт. Дослідження було проспективним, порівняльним. Для шкірного тестування було використано мікст-алергени виробництва МП «Імунолог» (мікст-алерген побутовий № 5) та «Sevapharma» (Д АЛ прик-тест діагностичний «Суміш кліщів»). Окрім того, нами було проведено оцінку компонентного складу алергенів виробництва МП «Імунолог», при якому алергени Dermatophagoides farinae, Dermatophagoides pteronyssinus, епідермальних алергенів собаки, кішки та пилкових алергенів жита, берези, вільхи, полині були розподілені за молекулярною вагою білків за допомогою електрофорезу в поліакріламідному гелі. Оцінка отриманих електрофореграм була проведена за допомогою програмного забезпечення GelAnalyzer 19.1. Результати та обговорення. У основну фазу дослідження було відібрано 40 осіб віком 19–42 роки, середній вік групи склав 31,6 роки (95 % ДІ: 26,6; 41,6), гендерний розподіл — 60,0 % чоловіків та 40,0 % жінок. При аналізі результатів виявлено, що середній розмір папули через 20 хвилин після тестування мікст-алергенами вітчизняного виробництва склав 7,20 (95 % ДІ: 6,73; 7,67) мм (мінімальний — 5,0 мм, максимальний — 11,0 мм), після тестування мікст-алергенами чеського виробництва — 6,00 (95 % ДІ: 5,54; 6,54) мм (мінімальний — 4,0 мм, максимальний — 10,0 мм). Два комерційних екстракти мікст-алергенів кліщової групи (виробництва «Sevapharma» та «Імунолог») є відтвореними і добре корелюють між собою (прямо пропорційна кореляція сильного ступеня зв’язку, значення коефіцієнта кореляції Спірмена 0,88). Обидва екстракти можна використовувати для діагностики сенсибілізації пацієнтів до кліщових алергенів. Однак, між результатами тестування алергенами «Севафарма» і «Імунолог» існує систематичне середнє розходження 1,2 мм на користь збільшення діаметра прик-тесту з алергеном вітчизняного виробництва. Це необхідно враховувати при оцінці проб у пацієнтів з сумнівними результатами тестування кліщовими мікст-алергенами «Севафарма» (Д — 1–2 мм). В результаті аналізу компонентного складу алергенів визначено, що алерген Dermatophagoides farinae містить мажорний компонент Der f1, Dermatophagoides pteronyssinus — Der p1, епідермальні алергени собаки — білки Can f1, Can f2, Can f3 , кішки — Fel d1, Fel d2, Fel d3, Fel d4, у пилкових алергенах жита присутні білки Sec c5, Sec c8, Sec c38, берези — Bet v1, Bet v2, Bet v3, вільхи — Aln g1, полину — Art ab1. Результати тестувань з комерційними екстрактами алергенів різних виробників недоцільно порівнювати будь-яким чином, окрім категорійної оцінки, адже єдині вимоги до стандартизації таких екстрактів відсутні не лише в Україні, а й в усьому світі. Стандартизація алергенних екстрактів як для діагностики, так і для алерген-специфічної імунотерапії є важливою складовою прогресу сучасної алергології та процес розробки єдиних підходів до неї необхідно активно розвивати.
Читати
Применение левоцетиризина в терапии крапивницы: обновленные данные
Аннотация:
Крапивница – широко распространенное полиэтиологическое гетерогенное заболевание, существенно снижающее качество жизни пациента, особенно при длительном и тяжелом течении. Патогенетической основой крапивницы является активация тучных клеток, поэтому антигистаминные препараты 2-го поколения рекомендуются как наиболее эффективный и безопасный метод лечения. Изучение и совершенствование этой группы лекарственных средств продолжается. Наиболее перспективным направлением сегодня считается поиск более активных энантиомеров – оптических изомеров уже существующих и хорошо изученных молекул. Таким примером может служить левоцетиризин – левовращающий изомер цетиризина. Его эффективность и безопасность в лечении крапивницы во всех возрастных группах доказаны в большом количестве рандомизированных исследований. Однако появление целого ряда генерических препаратов и новой шкалы оценки качества клинических данных в системе GRADE потребовало обновления информации по левоцетиризину.
За последние несколько лет клинические руководства по диагностике и лечению крапивницы были пересмотрены с внесением некоторых изменений].
Особую медико-социальную значимость представляет хроническая крапивница. Ее распространенность в общей популяции составляет от 0,1 до 0,5% со средней продолжительностью течения заболевания 3-5 лет. У 80% пациентов не удается выявить триггер, а почти у половины из них рецидив патологии может развиться даже после длительной ремиссии. Кроме этого, наличие различных субтипов крапивницы усложняет лечение и обусловливает резистентность к терапии.
За последние 5-7 лет был проведен целый ряд новых рандомизированных клинических исследований (РКИ), результаты которых легли в основу пересмотра гайдлайнов и позволили оптимизировать фармакотерапию крапивницы с достижением быстрого и продолжительного эффекта. Центральную роль в получении этих результатов сыграли антигистаминные препараты.
Читати
Современная иммунотерапия хронической обструктивной болезни легких
Аннотация:
Всемирная организация здравоохранения включила ХОБЛ в группу заболеваний, имеющих приоритетное значение для общественного здравоохранения, для которых фармацевтическое лечение является неадекватным.
Цель работы: анализ различных направлений современной иммунотерапии ХОБЛ и сопоставление их с результатами собственных исследований.
Материал и методы. Обзор литературы проведён в системах PubMed, Cochrane, Medline, Google Scholar, library. Анализ клинико-иммунологической эффективности иммуномодуляторов лейаргунала, иммугенина и иммунофизиокоррекции, проведен на основе данных 1,2 фазы клинических испытаний и клинического исследования трех методов физиотерапии (УЗ на область тимуса, КВЧ и лазеротеротерапия).
Результаты. Международный союз базовой и клинической фармакологии (IUPHAR) и Британское фармакологическое общество (BPS) относят ХОБЛ к иммунным заболеваниям. В базе данных GtoPdb включено 42 иммунных лиганда, ассоциированных с ХОБЛ. Основные направления связаны с антивоспалительным механизмом: ингибиторы протеинкиназы MAPp38; хемокиновых рецепторов CXCR2, CXCR1, CCR2; блокаторы ММР-9 и ММР-12; антагониста рецептора лейкотриена B4 (BLT1), прямые или опосредованные ингибиторы PI3K; ингибиторы pan-JAK; блокаторы нейтрофильной эластазы и др. Опубликованы противоречивые результаты исследований, посвященных эффективности моноклональных антител против интерлейкинов 1β, 5, 8, 13 и TNFα. Иммунокоррекция иммугенином нормализовала как клеточный, так и гуморальный иммунитет, что клинически привело к снижению количества обострений и удлинению промежутка времени между обострениями. Применение лейаргунала удлиняло ремиссию (р=0,021) и сокращало число рецидивов (р=0,042), что позволило предотвратить дальнейшее прогрессирование ХОБЛ. Иммунофизиокоррекция повышала контроль течения астмы, сокращала количество обострений и нарастание бронхообструкции.
Заключение. Терапия ХОБЛ должна включать различные методы иммунотерапии, направленные на коррекцию иммунологических нарушений при ХОБЛ. Критериями применения иммуномодуляторов иммугенина и лейаргунала при ХОБЛ являются наличие у больных частых обострений с клиникой рецидивирующих инфекций, рецидивирующих бронхитов, пневмоний. Клинико-иммунологические показания к использованию иммунофизиокоррекции у больных с сочетанием ХОБЛ и бронхиальной астмы является неконтролируемое или частично контролируемое течение бронхиальной астмы, частые обострения, прогрессирование стойкой обструкции бронхов, выраженное влияние болезни на качество жизни.
Читати
Сучасні можливості терапевтичного контролю алергічних захворювань у дітей
Анотація:
Поширеність алергічних захворювань (АЗ) у світі катастрофічно зростає, особливо в економічно розвинених країнах, тому АЗ вважаються «захворюваннями цивілізації». Одним із найчастіших проявів такої патології є алергічний риніт (АР), який значно впливає на якість життя. За епідеміологічними даними, поширеність АР у різних країнах становить від 4 до 32%. Наприклад, у США АР посідає п’яте місце серед хронічних захворювань, а також є найчастішою хронічною патологією у дітей.
Поширеність АР пов’язана з такими факторами, як глобальні зміни клімату, використання хімічних засобів у побуті, зміна харчування та способу життя. АР є проявом системного алергічного процесу. Про це свідчить той факт, що АР часто «йде у тандемі» з такими захворюваннями, як алергічний кон’юнктивіт і атопічний дерматит. Крім цього, АР є фактором ризику розвитку бронхіальної астми (БА). Поширеність БА у пацієнтів з АР становить 10-40%, тоді як у пацієнтів без АР – менше 2%. БА частіше зустрічається в дітей із персистуючим та тяжким перебігом АР. Майже 3/4 дітей із БА мають АР, який є фактором погіршення контролю БА. Мінімальна персистенція алергічного запалення призводить до частішого виникнення вірусних та застудних захворювань, що, у свою чергу, збільшує кількість госпіталізацій пацієнтів із БА
Читати