У разі зацікавленості в матеріалах окремих статей із зазначених видань звертайтесь за адресою onmb.dnepr@gmail.com з метою отримання повного тексту
В розділі “Перелік видань” можна ознайомитись з повним переліком та змістом періодичних видань
- Влияние экзогенных и эндогенных факторов на мужскую фертильность
- Інозитоли в репродуктивній медицині
- Индекс фрагментации ДНК сперматозоидов – необходимость для современной клинической практики
- Микронутриентный дефицит у мужчин с бесплодием
- Мікробіоценоз піхви у вагітних з різними видами безплідності в анамнезі
- Перспективы системной энзимотерапии при мужском иммунном бесплодии
- Стан репродуктивного здоров’я чоловіків із безпліддям у шлюбі
- Сучасні клінічні аспекти ефективної профілактики гестаційної та фетальної патології
Первова Ю.В.
Влияние экзогенных и эндогенных факторов на мужскую фертильность. / Ю. В. Первова, Т. В. Старикова // Андрология и генитальная хирургия.– 2020. – №3. – С.61-68
Аннотация
Цель данного исследования — изучить влияние экзогенных и эндогенных факторов на основные морфофункциональные характеристики сперматозоидов.
Материалы и методы под наблюдением находилось 107 мужчин, из которых 77 обратились по поводу бесплодия в браке, а 30мужчин с доказанной нормальной фертильностью составили контрольную группу. Изучено влияние соматотипа, характера деятельности, профессии, образа жизни, наличия вредных привычек, а также возраста и физиологических показателей на морфофункциональные характеристики сперматозоидов.
Результаты исследования: у мужчин с избыточной массой тела объем эякулята оказался ниже нормы (<1,5 мл). После 35 лет у мужчин значительно ухудшается функциональная активность сперматозоидов. Все рассмотренные показатели у мужчин, занимающихся интеллектуальным трудом, были выше, чем у мужчин, занимающихся физическим трудом.
Заключение: индекс массы тела, возраст и характер деятельности влияют на мужскую фертильность.
Замовити
Носенко О.М.
Інозитоли в репродуктивній медицині (Огляд літератури) / О.М. Носенко, О.В. Новікова // Репродуктивна ендокринологія. – 2020. –№ 6 – С.12-34
Анотація
У статті поданий огляд літературних даних щодо ролі інозитолу та його похідних в організмі людини, результати використання міо-інозитолу (МІ) при гінекологічних захворюваннях, лікуванні жіночого та чоловічого безпліддя, у тому числі в циклах допоміжних репродуктивних технологій, в профілактиці гестаційних і перинатальних ускладнень. Показано, що нездатність адекватно синтезувати або метаболізувати інозитол може сприяти порушенням передачі внутрішньоклітинних сигналів, порушенню активності сигнальних каскадів інсуліну, розвитку резистентності до інсуліну та гіперінсулінемії, що викликає аномальний стероїдогенез у гонадах і метаболічні порушення.
Висвітлена концепція «парадоксу D-хіро-інозитолу», відповідно до якої для жінок із синдромом полікістозних яєчників характерна посилена епімеризація МІ в D-хіро-інозитол, виснаження запасів МІ і, як наслідок, низька якість ооцитів. Доведено, що призначення вагітним біологічно активних добавок з МІ та фолієвою кислотою знижує ймовірність загрози переривання вагітності, прееклампсії, плацентарної дисфункції, гестаційного цукрового діабету, діабетичної фетопатії, вад розвитку, а також оксидативний стрес у плода. Накопичений досвід застосування міо-інозитолу в андрології: він відіграє вирішальну роль в осморегуляції сім’яної рідини і, як наслідок, у збільшенні прогресивної рухливості і швидкості сперматозоїдів, підвищенні мітохондріального потенціалу сперматозоїдів, покращує лібідо та потенцію, сприяє підвищенню рівня ендогенного тестостерону, нормалізує гормональний фон чоловіків.
Інозитоли є синергістами фолатів та інших вітамінів групи В і значуще потенціюють їхній вплив на організм людини, що є підґрунтям переваги використання в клініці жіночої та чоловічої репродукції комбінованих біологічних добавок, таких як Міофолік® та Міофолік® MEN. Гармонійне використання всіх можливих резервів мікронутрієнтної підтримки преконцепційного та гестаційного періоду із застосуванням біологічно активних добавок МІ в комбінації з фолієвою кислотою та вітаміном В12 є перспективним профілактичним і лікувальним методом у підтримці функціонування репродуктивної системи, розвитку ембріона, нейропротекції мозку плода, забезпеченні активності сигнальних каскадів інсуліну.
Замовити
Индекс фрагментации ДНК сперматозоидов – необходимость для современной клинической практики. / Е. А. Епанчинцева, В. Г. Селятицкая, В. А. Божедомов // Андрология и генитальная хирургия.– 2020. – №1. – С.14-21
Аннотация
По мировой статистике у 15 % супружеских пар, стремящихся зачать ребенка, беременность не наступает в течение 1 года, после чего они обращаются за медицинской помощью. При этом проблема бесплодия считается комплексной, так как, помимо ненаступления беременности, важной ее составляющей является невынашивание беременности. По современным представлениям, одна из причин прерывания беременности – повышенный уровень фрагментации ДНК сперматозоидов (ФДС). В руководстве по диагностике и лечению мужского бесплодия Европейской ассоциации урологов указано, что ФДС снижает шансы на зачатие естественным путем и повышает риск невынашивания беременности. В руководстве по лечению привычного невынашивания беременности, разработанном Европейским обществом специалистов по репродукции и эмбриологии человека, рекомендовано определять индекс ФДС в ходе обследования пары после 1 эпизода самопроизвольного прерывания беременности. Причины и механизмы повышения уровня ФДС, а также подходы к его коррекции – предмет активного изучения: в настоящий момент в PubMed содержится более 2500 работ по этой проблеме. Ввиду огромного количества источников целью настоящего обзора стало освещение ключевых вопросов – этиологии, патогенеза и подходов к коррекции повышенного уровня ФДС.
Замовити
Микронутриентный дефицит у мужчин с бесплодием / А. Ю. Цуканов, А. В. Турчанинов, Д. А. Сатыбалдин [и др.] //Андрология и генитальная хирургия. – 2020. – №2. – С.58-63
Аннотация
Цель исследования – сравнить уровень микронутриентов в организме мужчин, страдающих бесплодием, и мужчин с нормальной фертильностью.
Материалы и методы: у мужчин с диагнозом мужского идиопатического бесплодия (n = 82) и мужчин с нормальной фертильностью (n = 93) оценивали содержание витаминов А, В9, D, Е, С в крови методом высокоэффективной жидкостной хроматографии, а также содержание селена и цинка в волосах методом атомно-адсорбционной масс-спектрометрии.
Результаты исследования показали, что одержание в крови витаминов А, D и В9, статистически значимо не различалось в исследуемых группах, а в уровне витаминов С и Е в крови и селена, цинка в волосах выявлены статистически значимые различия. В то время как содержание витаминов А, Е, В9, селена и цинка находилось в пределах референсных значений, выявлен дефицит витамина С в основной группе и недостаток витамина D в обеих группах. Более высокий уровень селена в основной группе, вероятно, свидетельствует об усилении его метаболизма из-за повышенного поступления в организм ксенобиотиков и указывает на предефицитное состояние.
Заключение: выявлено отсутствие тотального дефицита микронутриентов у мужчин с бесплодием. Вероятно, патоспермия может быть обусловлена дефицитом лишь отдельных микронутриентов, что ставит под сомнение необходимость приема многокомпонентных витаминно-минеральных препаратов.
Замовити
Туманова Л.Є.
Мікробіоценоз піхви у вагітних з різними видами безплідності в анамнезі. / Л.Є. Туманова, О.В. Коломієць // Український журнал перинатологія і педіатрія. – 2020. – №2. – С.68-76
Анотація
У статті наведено характеристику мікробіоценозу піхви у вагітних, які мали в анамнезі безплідність ендокринного і запального ґенезу, описано принципи бактеріологічної діагностики.
Мета — вивчити мікробіоценоз піхви під час вагітності в жінок з ендокринною та запальною безплідністю в анамнезі.
Матеріали та методи: вивчено стан мікрофлори під час вагітності у 420 жінок. В основу розподілу вагітних на групи покладено чинник безплідності: I група — 100 вагітних, які мали в анамнезі ендокринну безплідність, II група — 200 вагітних, які мали в анамнезі безплідність запального ґенезу, III група — 60 вагітних, які мали в анамнезі поєднану безплідність (запального та ендокринного ґенезу), IV група (контрольна) — 60 здорових
вагітних, які не мали в анамнезі безплідності. Усім жінкам під час вагітності проведено: визначення рН піхвового середовища, бактеріоскопічне, бактеріологічне дослідження вагінальних виділень. Бактеріоскопію здійснено по мазках із піхви, пофарбованих за Грамом. Бактеріологічні дослідження виконано з використанням набору селективних
диференціально-діагностичних поживних середовищ.
Результати: у ході вивчення спектра вагінальної мікрофлори в жінок із різними видами безплідності в анамнезі відмічалося значне поширення патогенних і факультативно-анаеробних бактерій у вагітних із поєднанням запального та ендокринного факторів (III група) і запального фактора безплідності в анамнезі (II група). Причому виявлені збудники були переважно в асоціаціях. Серед факультативно-анаеробних бактерій частіше висівалися грампозитивні коки: коагулазонегативні стафілококи, зеленасті стрептококи, α- і γ-гемолітичні — у 12 (20%) вагітних III групи, у 37 (18,5%) пацієнток II групи, у 8 (8%) обстежених I групи, у контрольній групі — у 2 (3,3%) жінок. Патогенні коки: Staphylococcus aureus, β-гемолітичні види роду Streptococcus (S. pyogenes, S. agalactia) були у 15 (25%) вагітних III групи, у 50 (25%) пацієнток II групи, у 12 (12%) обстежених I групи, у контрольній групі — у 2 (3,3%) жінок. Кишкова флора: E. coli та інші бактерії роду Enterobacteriaceae виявлялися у 23 (38,3%) вагітних III групи, у 95 (47,5%) пацієнток II групи, у 27 (27%) обстежених I групи, у контрольній групі — у 2 (3,3%) жінок. Enterococcus spp. зустрічались у 17 (28,3%) вагітних III групи,
у 55 (27,5%) пацієнток II групи, у 10 (10%) обстежених I групи, у контрольній групі — у 2 (3,3%) жінок. Гриби роду Candida виявлялися у 30 (50%) вагітних III групи, у 90 (45%) пацієнток II групи, у 30 (30%) обстежених I групи, у контрольній групі — у 5 (8,3%) жінок. Gardnerella vaginalis зустрічалася у 10 (16,7%) вагітних III групи, у 30 (15%) пацієнток II групи, у 10 (10%) обстежених I групи, у контрольній групі — у 2 (3,3%) жінок. Mycoplasma hominis виявлялася у 7 (11,7%) вагітних III групи, у 9 (4,5%) пацієнток II групи, у 2 (2%) обстежених I групи. Ureaplasma urealiticum виявлялася
у 8 (13,3%) вагітних III групи, у 10 (5%) пацієнток II групи, у 2 (2%) обстежених I групи. Trichomonas vaginalis зустрічалася тільки у 1 (1,7%) вагітних III групи та у 2 (1%) пацієнток II групи. У контрольній групі не виявлялися Mycoplasma hominis, Ureaplasma urealiticum, Trichomonas vaginalis.
Висновки: у вагітних із різними видами безплідності в анамнезі спостерігаються асоціативні форми бактеріальної контамінації пологових шляхів і проявляються різними варіантами патології мікробіоценозу. Виявлено такі умовно?патогенні мікроорганізми: Staphylococcus aureus та epidermidis, Escherichia coli, дріжджеподібні гриби роду Candida, Corynebacterium, мікоплазми, уреаплазми; патогенні — Тrichomonas vaginalis.
Порушення нормального мікробіоценозу приводить до інфекційно-запальних захворювань генітального тракту і, відповідно, до ускладнень вагітності та пологів, інфікування новонароджених, тому слід своєчасно виявляти інфекційний процес і проводити патогенетичне лікування. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи.
Замовити
Перспективы системной энзимотерапии при мужском иммунном бесплодии. /С. Н. Калинина, Д. Г. Кореньков, В. Н. Фесенко [и др.] // Андрология и генитальная хирургия. – 2020. – №1. – С.14-21
Аннотация
Цель исследования – оценить эффективность и безопасность лекарственных препаратов для системной энзимотерапии «Вобэнзим», «Флогэнзим» и биологически активной добавки к пище «Спермстронг» в лечении иммунного бесплодия.
Материалы и методы: обследованы 64 мужчины с иммунным бесплодием, высокими уровнями антиспермальных антител (АСА) в эякуляте, сыворотке крови и репродуктивными нарушениями. Пациенты были распределены по 2 группам. В течение 8 нед 32 пациента 1-й группы получали лекарственные препараты для системной энзимотерапии в сочетании с многокомпонентной биологически активной добавкой к пище «Спермстронг» (комбинированная терапия), а 32 пациента 2-й группы получали только «Спермстронг» (монотерапия). Эффективность лечения оценивали по изменению объема эякулята, концентрации, подвижности, морфологии сперматозоидов через 4 и 8 нед.
Результаты: выявлено увеличение объема эякулята у пациентов, получавших комбинированную терапию и принимавших только «Спермстронг», соответственно на 19,0 и 10,0 % через 4 нед лечения и на 42,9 и 15,0 % через 8 нед. Средняя концентрация сперматозоидов статистически значимо увеличилась только у пациентов, проходивших комбинированную терапию (на 55,4 % через 8 нед лечения, p <0,05). Подвижность сперматозоидов увеличилась в большей степени после комбинированной терапии (на 11,9 и 129,8 % через 4 и 8 нед соответственно). Уменьшение доли патологически измененных форм сперматозоидов на фоне комбинированного лечения происходило несколько быстрее, чем на фоне монотерапии «Спермстронгом»: через 4 нед – на 12,2 и 0,3 % соответственно, через 8 нед – на 24,8 и 6,5 %. Уровень АСА класса IgG в эякуляте после комбинированного лечения снизился через 4 и 8 нед соответственно на 26,3 и 59,0 %, а после монотерапии «Спермстронгом» – на 3,4 и 13,2 %. Уровень АСА классов IgG/IgM в сыворотке крови снизился статистически значимо только у пациентов, проходивших комбинированную терапию (на 36,4 и 76,5 % через 4 и 8 нед соответственно, p <0,05). При лечении в обеих группах ни у одного пациента не зарегистрировано побочных эффектов.
Заключение: полученные результаты подтверждают, что назначение комбинированной терапии препаратами «Вобэнзим», «Флогэнзим» и «Спермстронг» статистически значимо снижает уровень АСА и повышает эффективность лечения бесплодия у мужчин.
Замовити
Поворознюк М.И.
Стан репродуктивного здоров’я чоловіків із безпліддям у шлюбі // Медичні аспекти здоров’я чоловіка. – 2019. – № 4. – С.51-58
Анотація
Досліджено стан дітородної здатності у 1103 чоловіків із безпліддям у шлюбі, які звернулися за медичною допомогою до Українського державного інституту репродуктології НМАПО імені П. Л. Шупика. Доведено, що андрологічна складова безплідного шлюбу сягає 47,5%. Встановлено, що найбільш частим і значно поширеним чинником порушень генеративної функції у чоловіків є інфекційно-запальні захворювання статевих органів, які діагностуються у 35,5% випадків. Досліджено, що частими причинами репродуктивних розладів є варикоцеле (15,0%) або його поєднання з іншими незапальними ураженнями органів урогенітальної системи (10,4%); патологія одного чи обох яєчок – перенесений орхіт, в т.ч. пов’язаний з епідемічним паротитом, пізно оперований крипторхізм, видалення яєчка внаслідок його травми або перекруту,
виражена гіпоплазія обох яєчок неясного генезу (11,3%); нездоровий спосіб життя (8,2%). Показано, що в парах із непліддям, причиною якого вважається трубнперитонеальна патологія у жінок, частими є порушення фертильності і у чоловіків. Щонайменше вони спостерігаються у 33,6% осіб. Основною причиною
зниження репродуктивного потенціалу у цих пацієнтів є інфекційно-запальна патологія урогенітальної системи (51,2%).
Замовити
Сучасні клінічні аспекти ефективної профілактики гестаційної та фетальної патології / Д.Г. Коньков, В.В. Кливак, О.А. Таран [та ін.] // Репродуктивна ендокринологія. – 2020. –№ 5 – С.29-38
Анотація
Мета роботи: оцінити профілактичний клінічний вплив пероральних вітамінно-мінеральних комплексів (ВМК) на перинатальний і неонатальний результати.
Матеріали та методи. Автори огляду здійснювали пошук у бібліотеці Cochrane, на платформі ВООЗ, у клінічних рекомендаціях та довідковій базі досліджень Medline. Всі потенційні рандомізовані контрольовані випробування, що оцінювали призначення ВМК із фолієвою кислотою, вітаміном D, залізом, йодом, вітаміном А, ω-3 поліненасиченими жирними кислотами, цинком, кальцієм та вітамінами Е і С під час вагітності та наслідки за результатами вагітності були прийнятними, незалежно від мови та статусу публікації. Інформація про дослідження, які були опубліковані як тези, також була врахована.
Результати. Використання ВМК зменшувало частоту вроджених аномалій плода та анемії матері. Автори не знайшли важливого впливу на перинатальну та неонатальну смертність. Призначення ВМК також обумовлювало дещо меншу кількість випадків мертвонародження, запобігало гестаційному діабету, випадкам малого гестаційного віку плода та затримки внутрішньоутробного розвитку. Спостерігалася незначна або недостовірна різниця щодо інших перинатальних та неонатальних наслідків: прееклампсія, материнська смертність, викидень, аутизм, пухлина спинного мозку в дитини. Використання ВМК, ймовірно, зменшувало кількість дуже ранніх передчасних пологів, хоча не було виявлено різниці за кількістю індукованих пологів при переношеній вагітності, не визначено впливу на частоту кесаревого розтину. Не було знайдено жодних повідомлень, які підтвердили б інформацію про випадки макросомії після використання ВМК. Не було зафіксовано випадків побічних ефектів ВМК в оптимальних дозах для матері, плода та дитини. Водночас авторам огляду не вдалося оцінити низку наперед визначених клінічно важливих результатів через недостатню або недоступну інформацію.
Висновки. Отримані результати свідчать про позитивний профілактичний вплив ВМК з фолієвою кислотою, вітаміном D, залізом, йодом, цинком, вітаміном А та ω-3 поліненасиченими жирними кислотами на деякі результати вагітності (вроджені аномалії плода, анемія матері, мертвонародження, малий гестаційний вік плода та передчасні пологи). Не було виявлено ані користі, ані шкоди ВМК за результатами перинатальної та неонатальної смертності. Ці висновки можуть слугувати певною основою для заміни однокомпонентних добавок на збалансовані ВМК для вагітних, які проживають в Україні.
Замовити