У разі зацікавленості в матеріалах окремих статей із зазначених видань звертайтесь за адресою rphc_dp@statinfo.com.ua з метою отримання повного тексту
В розділі “Перелік видань” можна ознайомитись з повним переліком та змістом періодичних видань
- Беременность «высокого риска» и перинатальные потери
- Рідинна цитологія: не всі методи однакові. Який метод обрати?
- Сучасні підходи до профілактики акушерського травматизму та його наслідків
- Коротко- та довгострокові наслідки залізодефіциту під час вагітності
- Возможности прогнозирования аномалий родовой деятельности
- Магній у профілактиці гестаційних ускладнень у жінок із вагітністю, індукованою в циклі ДРТ
- Особенности течения беременности у пациенток с синдромом поликистозных яичников
- Поліпшення якості життя жінок під час вагітності і в післяпологовому періоді: зменшення частоти проявів геморою та його ускладнень
- Ретроспективне когортне дослідження застосування вітамінно-мінеральних комплексів у період вагітності та їх впливу на наслідки вагітності
- Факторы риска угрожающих преждевременных родов: результаты клинико-эпидемиологического исследования
Беременность «высокого риска» и перинатальные потери / Беженарь В.Ф., Иванова Л.А., Григорьев С.Г. // // Акушерство и гинекология. – 2020. –№3. – С.105-112
Аннотация
Цель данной работы – оценка возможности прогнозирования перинатальных потерь с помощью таблицы «Факторы риска во время беременности и в родах».
Материалы и методы: проведено ретроспективное исследование двух групп, которое включало оценку факторов риска у 664 беременных женщин. В основную группу были включены 307 женщин с перинатальными потерями (159 плодов погибли антенатально, 49 – интранатально, 99 новорожденных погибли в первые 168 ч внеутробной жизни). В контрольную группу вошли 357 (53,8%) женщин без перинатальных потерь. У всех пациенток проведена оценка факторов риска по таблице «Факторы риска во время беременности и в родах» в баллах с дальнейшей оценкой возможности выявления группы высокого риска перинатальной смерти.
Результаты: анализ балльной оценки социально-биологических факторов, акушерско-гинекологического анамнеза, экстрагенитальной патологии матери не выявил статистически значимых различий в группах сравнения. Построенная методом логистической регрессии математическая модель прогноза вероятности перинатальных потерь обладает высокой специфичностью (более 80%), низкой чувствительностью (40–60%).
Заключение: по данным нашего исследования, таблица «Факторы риска во время беременности и в родах» не может быть использована для прогнозирования перинатальных потерь, так как изначально создавалась для решения другой задачи – определения группы риска. Для прогноза вероятности перинатальной смерти необходимо создание новой прогностической модели с более высокой чувствительностью и достаточной специфичностью, основанной на статистически значимых факторах.
Замовити
Богомаз Т.П.
Рідинна цитологія: не всі методи однакові. Який метод обрати? /Т. П. Богомаз, О. В. Небильцова // Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2020. – №3. – С.37-42
Анотація
У статті описано історію впровадження в гінекологічну практику методу рідинної цитології (ПАП-тесту). Представлено алгоритм проведення дослідження за технологією BD SurePath™, його переваги над традиційною цитологією та іншими методами рідинної цитології у діагностиці передраку і раку шийки матки.
Замовити
Жабченко І.А.
Сучасні підходи до профілактики акушерського травматизму та його наслідків // Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2020. – №1. – С.5-10
Анотація
У статті відображено сучасні дані щодо частоти, факторів ризику та причин акушерських травм м’яких тканин родового каналу. Представлено напрямки профілактичних заходів щодо попередження як самих травм, так і їх найближчих і відтермінованих ускладнень. У якості профілактичного засобу показано переваги єдиного зареєстрованого в Україні місцевого нестероїдного протизапального засобу – бензидаміну гідрохлориду (Тантум Роза®), який швидко усуває клінічні ознаки вагінального запалення та запобігає хронізації процесу. Визначено профіль пацієнток, яким показано застосування цього препарату у післяпологовому періоді.
Замовити
Коротко- та довгострокові наслідки залізодефіциту під час вагітності //Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2020. – №4-5. – С.12-18
Анотація
Залізо є важливим для функціонування всіх клітин організму завдяки його ролі в доставці кисню, транспорті електронів та ферментативній активності. Відомо, що клітини з високим рівнем метаболізму потребують більше заліза і схильні до більш високого ризику дисфункції у разі дефіциту цього мікроелемента. Разом з тим потреби в залізі під час вагітності різко зростають, оскільки об’єм крові матері збільшується, а плід росте і розвивається. Отже, вагітність – це стан майбутнього або вже існуючого дефіциту заліза, пов’язаний з несприятливими акушерськими та перинатальними наслідками, включаючи підвищення материнської захворюваності, народження дітей з низькою масою тіла, недоношеність та затримку внутрішньоутробного розвитку. Головний мозок плода, що швидко розвивається, вкрай чутливий до дефіциту заліза, який може виникнути через нестачу заліза у матері, гіпертонію, куріння або порушення толерантності до глюкози. Низьке споживання заліза жінками протягом гестаційного періоду асоційоване з аутизмом, шизофренією та аномаліями структури мозку у їхніх дітей. Пропонуємо до вашої уваги огляд статті Michael K. Georgieff з кафедри педіатрії Медичної школи Міннесотського університету (Міннеаполіс, США), в якій представлено стратегії діагностики та запобігання дефіциту заліза під час вагітності, а також описано нейрокогнітивні та психічні наслідки дефіциту заліза у плода. Автор підкреслює, що фетальне залізо є ключовим нутрієнтом, який впливає на розвиток мозку та його функціонування протягом усього життя.
Замовити
Мудров В.А.
Возможности прогнозирования аномалий родовой деятельности // Журнал акушерства и женских болезней. – 2020. – №5. – С.13-28
Аннотация
В настоящее время аномалии родовой деятельности (АРД) являются самым частым осложнением родового акта, частота их диагностики составляет 10–15 % . Почти в каждом третьем случае аномалии сократительной активности являются показанием для экстренного оперативного родоразрешения, что зачастую связано с развитием в процессе родов таких грозных осложнений, как преждевременная отслойка нормально расположенной плаценты и дистресс плода. По мнению достаточно большого числа авторов, до настоящего времени не существует эффективных способов профилактики и лечения разнообразных видов нарушений сократительной активности матки . По этим причинам АРД составляют предмет постоянного внимания не только ученых, но и клиницистов. Во многом данный аспект обусловлен высокой частотой родового травматизма, а также развитием патологической кровопотери в послеродовом периоде на фоне исходных нарушений сократительной способности матки. В родах, осложнившихся аномалиями родовой деятельности, в 87,2 % случаев происходит угнетение сердечной деятельности плода, в 54,5 % — угнетение его двигательной активности. Нарушения сократительной деятельности матки вызывают снижение защитно-приспособительных реакций у плода в родах в 89,7 % наблюдений. Популяционное когортное исследование A. Sandstrom et al. свидетельствует, что слабость потужной деятельности связана со значительным повышением риска развития неблагоприятных интранатальных исходов. Результаты исследований J. Maghoma и E.J. Buchmann подтвердили, что даже незначительное увеличение продолжительности родов на фоне АРД может приводить к неблагоприятному исходу для плода.
В основе безопасного и успешного акушерства лежит предупреждение осложнений, а не хирургическая сноровка, необходимая для того, чтобы с ними справиться. Роды являются апофеозом беременности. Основная же обязанность врача — акушера-гинеколога состоит в том, чтобы обеспечить максимально возможный положительный результат. В определенный момент времени эволюция привела к появлению Homo sapiens, являющегося самым развитым видом в природе во всех аспектах, кроме одного — способности к воспроизводству. Основными негативными факторами, влияющими на эту способность, в процессе эволюции стали переход к прямохождению и увеличение размеров головного мозга. Именно поэтому, вероятно, по мере развития технического прогресса понятия «нормальные» и «физиологические роды» будут встречаться все реже и реже. Безусловно, выражение «вмешиваться в природу» имеет негативный смысл в контексте деторождения, но природа человека далеко не так совершенна. Профессия врача — акушера-гинеколога предполагает подобное вмешательство лишь тогда, когда этого требует клиническая ситуация, когда необходимо исправить наше «человеческое несовершенство». Существует тонкая грань между погружением в клинические и медицинские детали и осознанием того, что роды в основном представляют нормальный физиологический процесс. Однако неспособность выявить те или иные особенности конкретной клинической ситуации, которые могут привести к соответствующим осложнениям, по мнению T.F. Baskett et al., является нарушением врачебных обязанностей. По этой причине оценка риска развития осложнений, в том числе АРД, в настоящее время становится все более актуальной. От правильности данной оценки зависит не только возможность проведения профилактических мероприятий, но и своевременность диагностики АРД, которые во многом определяют исход родов.
Замовити
Носенко О.М.
Магній у профілактиці гестаційних ускладнень у жінок із вагітністю, індукованою в циклі ДРТ / О.М. Носенко, Ф.О. Ханча // Репродуктивна ендокринологія. – 2020. –№ 6 – С.80-88
Анотація
У статті наведені дані щодо ролі магнію в забезпеченні життєдіяльності людського організму, репродукції і розвитку акушерських ускладнень. Розглянуті методи діагностики та препарати для корекції магнієвого дефіциту.
Метою дослідження стало вивчення ефективності застосування комплексного водорозчинного засобу, що містить цитрат магнію і вітамін В6, в профілактиці ускладнень вагітності, індукованої в циклах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ).
Матеріали та методи. Під наглядом перебувало 215 жінок із вагітністю, індукованою в циклах ДРТ, які були рандомізовані на дві групи: основна група (110 жінок) отримувала з профілактичною метою комплексний водорозчинний препарат Метіда, що містить 1970 мг цитрату магнію (в перерахунку на елементарний магній 300 мг) і 30 мг вітаміну В6, 1 раз на добу з 1 по 36 тижні вагітності. Група порівняння (105 жінок) препарат магнію не отримувала. Групу контролю склали 53 умовно здорові жінки з вагітністю після природного зачаття.
Вивчали рівні сироваткового і еритроцитарного магнію в 6–8, 18-20 і 30-32 тижні гестації. Оцінювали клінічний перебіг вагітності і пологів. Параметри магнієвого дефіциту слід визначати за вмістом магнію в еритроцитах, оскільки його рівень у сироватці крові при цьому є ще нормальним, тобто знаходиться в межах референтного інтервалу.
Результати: застосування препарату Метіда в жінок із індукованою вагітністю в циклах ДРТ порівняно з групою, в якій препарати магнію не призначалися, привело до зниження числа випадків загрози передчасних пологів у 2,62 разу, дисфункції плаценти – в 2,24 разу, гестаційного цукрового діабету – в 2,62 разу, передчасних пологів – у 2,28 разу і до збільшення числа своєчасних пологів у 1,12 разу.
Висновок: застосування магнієвмісного препарату Метіда з найбільш ранніх термінів дозволило оптимізувати перебіг і результат вагітності, знизити число випадків загрози викидня та низки ускладнень, а також збільшити число своєчасних пологів. Важливими властивостями препарату Метіда є безпека і біодоступність магнію, який міститься в ньому. Препарат має максимальний комплаєнс – високу ефективність і засвоюваність.
Замовити
Особенности течения беременности у пациенток с синдромом поликистозных яичников / И.П. Николаенков, Т.У. Кузьминых, М.А. Тарасова // Журнал акушерства и женских болезней. – 2020. – №5. – С.105-112
Аннотация
Синдром поликистозных яичников является одной из самых распространенных патологий в практике врача-акушера-гинеколога. Преодоление характерного для этого синдрома бесплодия находится в области внимания эндокринологии, гинекологии, репродуктологии. Современные терапевтические и хирургические методы лечения позволяют скорректировать гормональные и метаболические нарушения, провести индукцию овуляции и добиться наступления долгожданной беременности. ранние сроки гестации у пациентов с синдромом поликистозных яичников зачастую протекают с угрозой прерывания, в дальнейшем возрастают риски развития гестационного сахарного диабета, истмико-цервикальной недостаточности, гестационной артериальной гипертензии, преэклампсии, плацентарной недостаточности. В статье изложены современные представления о влиянии различных патогенетических звеньев синдрома поликистозных яичников на течение
беременности.
Замовити
Поліпшення якості життя жінок під час вагітності і в післяпологовому періоді: зменшення частоти проявів геморою та його ускладнень / Ю. В. Давидова, А. О. Огородник, А. Ю. Лиманська // Акушерство, гінекологія, репродуктологія. – 2020. – №4. –С.13-26
Анотація
На сьогодні частота геморою під час вагітності та в післяпологовому періоді, за даними різних авторів, істотно варіюється (від 30 до 86% жінок). У статті наведені результати дослідження, метою якого було проаналізувати дані щодо частоти геморою під час вагітності та в післяпологовому періоді, а також дані стосовно впливу розладів періанальної зони на якість життя жінок; обґрунтувати рекомендації щодо поліпшення якості життя таких жінок.
У наукових джерелах недостатньо даних про реальну частоту та поширеність гемороїдальної хвороби серед загальної популяції, оскільки певна частина хворих не мають симптомів, а деякі через сором’язливість зазвичай приховують наявність у них цієї проблеми. Частота геморою під час вагітності та в післяпологовому періоді, за даними різних авторів, має значні коливання (від 30 до 86% випадків). Причина частково полягає в тому, що більшість таких досліджень ґрунтуються на результатах опитування в різних популяціях (вагітні, жінки в післяпологовому періоді або репродуктивного віку).
Однак, за даними медичних історій хвороб, частота тромбозу зовнішнього геморою і тріщин заднього проходу в післяпологовому періоді становить 25‑33%. Слід зауважити, що самодіагностика захворювань періанальної ділянки вкрай не точна, є певні проблеми у визначенні справжніх причин періанального дискомфорту в післяпологовому періоді, а це значно обтяжує аналіз і розробку відповідних рекомендацій.
Замовити
Ретроспективне когортне дослідження застосування вітамінно-мінеральних комплексів у період вагітності та їх впливу на наслідки вагітності
Анотація
Мета дослідження – вивчити роль прийому вітамінно-мінеральних комплексів (ВМК) під час вагітності в запобіганні її несприятливим наслідкам в акушерстві. Методологія: У дослідження були включені загалом 8286 вагітних жінок, які проходили регулярні допологові обстеження й народжували у Другій західно- китайській лікарні Сичуанського університету, у Лікарні матері та дитини провінції Сичуань, у Лікарні матері та дитини району Венцзян м. Ченду та в Лікарні матері та дитини м. Цзигун у період із 1 січня по 31 грудня 2015 року. Залежно від того, чи приймали жінки регулярно ВМК під час вагітності, учасниць розподілили у дві групи: у групу, які приймали ВМК (n=5301), та у групу, які їх не приймали (n=2985). На підставі часу початку прийому ВМК учасниць також розподілили у дві групи: у групу, які приймали ВМК на ранніх термінах вагітності (n=3929), та у групу, які не приймали їх на ранніх термінах вагітності (n=4357). У різних групах порівнювали ускладнення вагітності у матері та їх наслідки у дитини, а також наслідки вагітності. Результати: Порівняно із групою, у якій не приймали ВМК під час вагітності, було встановлено, що їх прийом міг статистично значущо знижувати частоту залізодефіцитної анемії під час вагітності (1,2% проти 25,3%), прееклампсії (0,5% проти 1,2%), макросомії плода (3,8% проти 4,8%) і післяпологової кровотечі (3,2% проти 7,9%). Прийом ВМК на ранніх термінах вагітності міг сприяти статистично значущому зниженню частоти залізодефіцитної анемії під час вагітності (1,3% проти 17,6%), прееклампсії (0,3% проти 1,1%), внутрішньопечінкового холестазу вагітних (3,4% проти 5,3%), передчасних пологів (3,7% проти 5,4%), післяпологової кровотечі (3,8% проти 5,8%) і низької маси тіла новонародженого (2,7% проти 3,7%). Висновки: Прийом ВМК під час вагітності може значущо зменшити ризик її несприятливих наслідків; застосування ВМК є особливо важливим на ранніх термінах вагітності.
Читати
Факторы риска угрожающих преждевременных родов: результаты клинико-эпидемиологического исследования / Назарова А.О., Малышкина А.И., Назаров С.Б. // Акушерство и гинекология. – 2020. –№6. – С.43-48
Аннотация
Цель рпботы – определить факторы риска угрожающих преждевременных родов в современных условиях на основании продольного клинико-эпидемиологического исследования.
Материалы и методы. Проведено сплошное продольное клинико-эпидемиологическое исследование, включающее 1417 беременных женщин Ивановской области в ранние сроки гестации путем анкетирования: 261 женщина с развившейся угрозой преждевременных родов в течение настоящей беременности и 1156 женщин с физиологически протекающей беременностью или другими формами акушерской патологии.
Результаты. В результате исследования выявлено 25 факторов риска угрожающих преждевременных родов. Наиболее значимые из них: беременность в результате экстракорпорального оплодотворения, угрожающие преждевременные роды в анамнезе, лейомиома матки, угрожающий аборт и преждевременные роды в анамнезе, бесплодие. Установлены различия факторов риска угрожающих преждевременных родов и спонтанных преждевременных родов.
Заключение. Данные о факторах риска угрожающих преждевременных родов могут быть включены в информационные системы сопровождения мониторинга беременных в целях формирования групп риска и раннего принятия решения о группе акушерского стационара, в который должна быть госпитализирована беременная для родоразрешения.
Замовити