Хвороби підшлункової залози – сучасний стан
Панкреатит
В сучасній популяції захворювання підшлункової залози досить розповсюджені і становлять важливу медико-соціальну проблему, оскільки існуючі методи лікування далеко не завжди дозволяють досягнути бажаного результату.
Згідно з результатами досліджень, в Україні захворюваність на патологію підшлункової залози в 2012 р. становила 226 випадків на 100 тис. населення, поширеність — 2471 на 100 тис. населення. Така статистика в Україні може бути пов’язана з гіпердіагностикою при встановленні діагнозу ХП, а також більш високим рівнем зловживання алкоголем, що є однією з основних причин розвитку ХП, незбалансованим харчуванням. Посилання: (www.umj.com.ua).
Поглиблений аналіз (Станом на 2016 рік) за регіонами України виявив 5 територій із дуже високими показниками поширеності патології: м. Київ, Одеська, Дніпропетровська, Вінницька та Хмельницька області. Важливою видається і та обставина, що рівень поширеності в деяких областях і адміністративних територіях значно відрізняється від показників по Україні в цілому. Найбільш виражені негативні зміни щодо хвороб ПЗ зафіксовано в дорослій популяції Миколаївської та Полтавської областей. Темп зростання поширеності патології в цих областях вищий за середній у країні в 2,0 і 1,8 раза відповідно. Посилання: (www.umj.com.ua)
Найбільш небезпечним захворюванням підшлункової залози є гострий панкреатит.
Останні статистичні дані в Україні свідчать, що хронічний панкреатит турбує 45-50 людей на 100 тис. населення. Гостра форма зустрічається рідше – 35 на 1 млн.населення. Обидва типи захворювання здатні привести до серйозних ускладнень, ними хворіють в будь-якому віці. Чоловіки більше схильні до панкреатиту.
Захворюваність на ГП в Україні становить 102 випадки на 100 тис. населення (Станом на 2017 рік). Із цієї кількості приблизно 25 % страждають на гострий некротичний панкреатит. Етіологію гострого панкреатиту встановлюють відповідно до анамнезу захворювання та анамнезу життя хворого (жовнокам’яна хвороба, вживання алкоголю або медичних препаратів, гіперліпідемія, травма, ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія в анамнезі), захворювання підшлункової залози у родичів.
Смертність у разі гострого панкреатиту становить близько 5 %, а за наявності гострого некротичного панкреатиту сягає понад 20 % (аж до 40 %). З хворих, що вижили, близько 65 % залишаються інвалідами.
Ситуація щодо хронічного панкреатиту в Україні загрозлива, про що свідчить й статистика – за останні три десятиліття захворюваність на панкреатит зросла більш, ніж удвічі. Наразі в країні налічується майже один мільйон хворих на цю небезпечну недугу.
Показник захворюваності на хронічний панкреатит зростає не лише в Україні, а й в усьому світі. В загальній структурі захворювань органів травлення ця недуга становить 5,1-9,0 % (станом на 2021 рік) та займає третє місце серед всіх нозологій шлунково-кишкового тракту. Цю ситуацію можна пояснити поліпшенням способів діагностики, але ще й посиленням впливу несприятливих факторів зовнішнього середовища, вживанням алкоголю, зниженням якості харчування та загального рівня життя, зростанням медикаментозного навантаження.
Сучасні уявлення про причинні фактори виникнення хронічного панкреатиту узагальнені в загальноприйнятій у світі класифікації етіологічних факторів ризику, де на першій позиції – багаточинниковий, тобто змішаний характер хронічного панкреатиту, коли спостерігається поєднання кількох факторів, скажімо, зловживання алкоголем, жирною їжею, тютюнопаління, біліарні порушення, перенесений раніше гострий панкреатит, ожиріння та ін. Важливе значення має й харчування, якщо воно незбалансоване, перенасичене тваринними жирами, збіднене білками, вітамінами та мікроелементами, то це також одна з причин розвитку в майбутньому хронічного панкреатиту.
Рак підшлункової залози
За даними Національного канцер реєстру щороку в Україні діагностують приблизно 4500 нових випадків раку підшлункової залози. 70% хворих помирають вже на першому році від встановлення діагнозу, адже в половині випадків хворобу виявляють на пізніх стадіях. Середній шанс у пацієнта прожити рік після встановлення діагнозу становить 25%, а 5 років – лише 6%.
Через війну на 2024 рік прогнози також невтішні, а причинами є невчасне обстеження населення, недоступність меддопомоги чи неможливість дотримуватися здорового способу життя й уникнення стресів.
Ще однією причиною та проблемою є необізнаність, непоінформованість та несвідомість українців у питаннях своєчасного виявлення та лікування раку.
Наразі немає надійного способу запобігти раку підшлункової залози. До того ж, точні причини раку підшлункової залози досі недостатньо вивчені. Близько 10% випадків раку підшлункової залози вважаються сімейними або спадковими.
Більшість раку підшлункової залози виникає випадково або викликані такими факторами, як куріння, ожиріння та вік. Більше ризиків захворіти на рак підшлункової у людей старше 60 років. І ще: у чоловіків цю пухлину діагностують частіше ніж у жінок.